Міжнародна група вчених ідентифікувала ДНК древньої людини з невідомої популяції. Зразки генетичного матеріалу були знайдені в шарі відкладень з печери Сацурблія (Грузія), повідомляє Current Biology.
Раніше вчені могли досліджувати древніх людей тільки за останками. Але вони зберігаються далеко не завжди. Нові технології дозволяють виявляти і аналізувати генетичний матеріал навіть при повній відсутності тіл.
Печера Сацурблія відома як місце проживання стародавніх гомінідів. Люди жили там протягом багатьох тисяч років, на що вказують вцілілі кам’яні знаряддя. Але про них практично нічого не було відомо.
Автори нового дослідження взяли шість зразків ґрунту з цієї печери та виявили сліди мітохондріальної ДНК. Вони належали жінці, що жила 25 тисяч років тому, ще до останнього льодовикового періоду.
Учені зробили висновок, що жінка належала до раніше невідомої групи гомінідів. Її представники повністю вимерли, але перед цим встигли внести генетичний внесок в популяції Європи і Азії. На це вказало порівняння древньої ДНК з геномами сучасних людей.
У зразках знайшли і геном вовка. За словами вчених, він також відноситься до невідомої, нині зниклої лінії. Дослідження показало, що в ході льодовикового періоду популяція вовків зазнала значних змін, багато видів припинили своє існування.
Бізон, чий геном також виявили в печері, виявився предком сучасних тварин. Він був ближчий до європейських та євразійських видів, ніж до північноамериканського. Цей факт важливий для розуміння еволюції цих тварин.
Новий метод виявлення ДНК має свої недоліки: низька точність датування, можливість забруднення зразків сторонніми речовинами. Але, на думку вчених, він надає нові можливості для історичних досліджень. Крім того, він простий з технічної точки зору і не вимагає великих фінансових витрат.
