Всесвітня організація ЮНЕСКО бореться за збереження історичних пам’яток ще з 1945 року. Організаціє займається культурними та історичними об’єктами у різних куточках світу. В деяких випадках її члени піклуються над тим, щоб не дати повністю знищити надбання архітектури, які не пошкодував час.
За створення хоча б комп’ютерного образу шести легендарних об’єктів ЮНЕСКО взялися архітектори Олена Попович, Керемкан Кирилмаз, а також промисловий дизайнер Єрдем Батирбек. Вони обрали лише ті пам’ятки минулого, які ЮНЕСКО відносить до тих, що знаходяться на межі зникнення.
Хатра (Аль-Джазіра, Ірак)
Досить довго Хатра залишалася єдиним парфянським містом, яке добре збереглося. Фортецю побудували між III та II століттями до н.е. Вона була захищена внутрішніми та зовнішніми стінами, що простягалися на 6 км по периметру.
Хатра – столиця першого арабського королівства. Хоча тоді вона мала назву Бейт Чалахах (Дім Божий). У столиці заходилась велика кількість храмів, присвячених грецьким, арамійським, месопотамським та арабським богам. Іранський шахиншах Ардашир I зруйнував місто в III столітті. Руїни ж цього величного міста були знайдені тільки у XIX столітті на території сучасного Іраку.
Лептис-Магна (Аль-Хумс, Лівія)
Після коронування Септимія Северуса у 193 році до н.е., Лептис-Магна став яскравим прикладом римського міста з його плануванням та архітектурою. Це місто посідало третє місто серед найважливіших на території Африки для Римської імперії (після Карфагена та Александрії) через його багатство та могутність.
Перлиною місто колись був цей театр. Він знаходився на самій вершині пагорба. Це був один з перших театрів, де були розташовані додаткові трибуни з натурального каміння та бетону. Війна в Лівії спровокувала організацію ЮНЕСКО віднести місто Лептис-Магна до списку об’єктів, що можуть повністю зникнути.
Пальміра (Тадмур, Сирія)
Пальміра стала майже символом зникаючого спадку минулого. Колись це місце розташовувалось в одному з оазисів Сирійської пустелі, був одним з найбільших й найбагатших мегаполісів пізньої античності. Колись Пальмірі дали ще й друге ім’я – «наречена пустелі». Найвідомішою й наймогутнішою правителькою Пальмірського царства історики називають Зенобію.
Через воєнні дії на території Сирії багато пам’яток з території Пальміри зникли. Деяким об’єктам була завдані непоправні пошкодження. Сьогодні ж проводяться аварійні роботи для збереження Пальміри.
Портобело (провінція Колон, Крістобаль, Панама)
Починаючи з 1590 року іспанська корона робила все можливе, аби зміцнити позиції у Карибському морі. Тому були побудовані низка фортів вздовж узбережжя Панами. Це також допомагало захистити остови від піратів та зберегти трансконтинентальну торгівлю. Під час будівництва деяких фортів архітектори вдало урахували особливості берегових ліній та природних сил.
Один з таких фортів – Портобело в Сан-Лоренцо. Його будували впродовж двох століть. Портобело – пам’ятник еволюції іспанської колоніальної військової архітектури. З часом природі сили завдали відчутних пошкоджень форту, особливо з прибережної зони. Процес урбанізації суші також впливає несприятливо на історичний об’єкт. Проблема технічного обслуговування взагалі ставить під загрозу внутрішню частину Портобело. Укріплення Портобело-Сан-Лоренцо було внесено до списку об’єктів ЮНЕСКО, що знаходяться під загрозою, ще у 2012 році.
Нан-Мадол (Федеративні Штати Мікронезії)
Нан-Мадол – це справжнє місто на воді біля острова Понпеї. У наш час площа Нан-Мадол досягає 79 гектарів. Місто на воді відоме руїнами кам’яних палаців, храмів, склепів та житлових будівель, датованих 1500-1200 роками до н.е. До 1500 року Нан-Мадол був столицею місцевої правлячої династії Сауделер.
Архітектурний комплекс зберігся лише частково. Руїни колись величного міста знищує морська солона вода та мангрові дерева. Реставраційні роботи тут ніколи не проводилися й наразі не плануються.
Старе місто (Єрусалим, Ізраїль)
До 1860 року частина міста, котра нині називається старою, і була, власне, Єрусалимом, стародавні стіни та ворота котрого збереглися з XVI століття, часу останньої відбудови. Старе місто ділиться на чотири квартали: Вірменський, Єврейський, Мусульманський і Християнський. Ці назви з’явилися тільки в XIX столітті. За стінами в основному розташовані релігійні установи, монастирі, школи, музеї, жителів тут небагато, а ще суцільне торжище у Християнському та більшій частині Мусульманського кварталів.
ЮНЕСКО включило Старе місто до списку через серйозні руйнування, що були спричинені швидкою урбанізацією.
За даними організації ЮНЕСКО до пам’яток, що знаходяться під загрозою зникнення, належать понад 53 об’єктів. До цього ж списку включені тільки ті, що дуже страждають саме від людського впливу. Робота архітекторів та дизайнерів, які працювали над проєктом, показує на скільки важливо зберегти те, що залишили нам минулі покоління. Цими місцями колись захоплювались наші предки, тому їх потрібно й зберегти для наших дітей.
автор Альона Гук спеціально для vsviti.com.ua
