Варенуха, муселець та спотикач. Алкогольні вподобання українців часів Київської Русі

2
3 018

winok

Українці насправді у жодні часи не відзначались надмірною любо`ю до горілки, хоч алкоголь відомий нам ще з язичницьких часів. Здавна тут пили значно вишуканіші напої. Князі, козаки і гетьмани розважались на застіллях, випиваючи. Та зовсім не у нашому з вами сучасному розумінні. Справа в тому, що всі стародавні “міцні” напої були зовсім не міцними. 5–10° мали медовуха та різні хмільні настоянки, та і вживали їх малесенькими 30-грамовими чарочками. Отже, що і як пили наші предки?

Медові напої

фото: vkusnosti.su
фото: vkusnosti.su

Мед був улюбленим напоєм ще з часів Київської русі. Його вважали цілющим: “Аще много медь яжь, уцелеешь”. Цей напій виготовляли з бджолиного меду. Спочатку готували медову ситу, заправляли її запареними шишками хмелю, та залишали на кілька днів у теплі. Залежно від часу витримки напій був слабшим або міцнішим. Готовий мед наливали у бочки, які зберігались у спеціальних льохах – так званих медушах. Мед вживали холодним.

До наших днів дійшли старовинні рецепти приготування хмільних медових напоїв. Так, аби приготувати домашній мед, брали приблизно 4 кілограми бджолиного меду, розведеного у 6 літрах води, та кип`ятять його кілька разів. Кладуть туди 50 грам хмелю і ставлять в холодне місце, щоб перебродив. Перед вживанням напій потрібно процідити.

Такий найпростіший рецепт у різних місцевостях урізноманітнювали та покращували на свій смак. Наприклад, “Київський мед” варили разом із хмелем, якого додавали значно більше. А за рецептом “Старосвітського меду”, у напої під час приготування вимочували хліб, а після цього настоювали аж два місяці.

Популярним напоєм був і муселець. Це медова наливка. До провареного з водою меду додавали ягоди з наливки. Щоб напій став хмільним, йому давали настоятись близько десяти днів.

У давні часи жодна урочистість не обходилась без меду. Так, ще в “Лаврентіївськім списку” говориться, що древляни зварили і відвезли у місто дуже багато меду на поминки, які влаштувала княгиня Ольга по своєму чоловікові.

Пиво

6000x4004_bochka-koleso-kolosya-hmel-pivo-penka

Другий за популярністю алкогольний напій. У давнину пиво варили без хмелю. Та вже в ХІІ столітті це слово набуло значення окремого хмільного напою, поряд із медом та ін. Готували пиво з ячменю або проса (або того й іншого разом), додаючи хміль та солод.

Пиво любили козаки. Французький дослідник Боплан у 1650 писав, що під час зимових походів козаки, рятуючись від холоду, тричі на день вживали гарячу юшку із пива. Та зловживати алкоголем не можна було. Особливо під час походів: порушення правила каралось навіть смертю.

Як приготувати Запорозьке пиво? 100 грам хмелю, добре розтертого з борошном і 3 склянками цукру, заливають 9-10 ложок окропу, дають настоятись протягом 2-3 годин, проціджують та зливають ще теплим в барило. Додають ще 2 склянки темної патоки та 50 грам дріжджів. Настоюють козацьке пиво у холодному місці, наприклад, у погребі.

Настоянки і наливки

jtE3iLWiOWw

У XV столітті в Україну приходить “гаряче вино” – горілка. З її появою почалось і виготовлення різних настойок і наливок, які відзначалися витонченим смаком та чудовими кольорами.

Варенуха – слабоалкогольний напій. Готували узвар із сушених слив і груш, настоювали ніч, проціджували, додавали червоний гострий перець, м`яту, материнку, чебрець. Додавали меду і парили в печі. Подавали варенуху і гарячою і холодною. Гарячу варенуху вважали набагато смачнішою від охололої. Цей напій досить тривалий час заміняв горілку, яку вживали дуже мало.

Спотикач – напій, який постійно потрібно збовтувати. У невеликих кількостях змішували корицю, мускатний горіх, гвоздику, шафран та ваніль. Настоювали на горілці протягом 2 тижнів, щодня збовтуючи. Далі настоянку варили з цукром і охолоджували перед вживанням.

Цікаві назви українських національних хмільних напоїв:

Старка – міцна витримана горілка, настояна на дубовій корі, чебреці, деревію тощо. Старка також вважалась лікувальним напоєм.

Паленка – напій на ягодах та прянощах, який дуже довго настоювався.

Полинівка – горілка, настояна на цілющих травах, а також терені, суницях чи сливах. Дуже популярною була полинівка на гострому червоному перці в стручках. Полинівка була значно міцнішою за будь-яку настоянку.

Мокруха – на смак схожа на хороший лікер та міцніша за звичайну горілку. Готувалась із вишневого соку та зберігалась у затінку.

Тертуха – розтерті з цукром суниці заливали горілкою.

Травняк – ягоди горобини, полин, ревінь, любисток, соснові шишки, ялівець заливають горілкою та настоюють рівно пів року.

підготувала Надія Понятишин за матеріалами видання “Напої домашнього приготування”

Поділись
  • Петро

    щось не всі основні напої ви написали. ще були- Варенуха. Запіканка. Кусака. Пінна. Мочена. аще був Кантабас- настоянка на бруньках чорної смородини весною. а більш всього мені подобається в цих рецептах- пробувати не раніше ніж чере6 місяців. не раніше ніж 6-8 місяців. не те що вигнав самогон. і ще теплим і випили

  • Elmira

    It’s up the us women to destroy the predsiential ambitions of every man who does not understand that 1) we women expect reproductive health care as a human right and 2) the only people we want between our legs are our doctors and our lovers.


Загрузка...