Щорічно 24 лютого в Україні відзначають День святого мученика Власа. Для християнської церкви це день пам’яті єпископа Севастійського, що жив у IV столітті. Але з християнізацією Русі — більшість язичницьких свят були замінені на схожі по своєму значенні та переплітались із нововведеними. Тож якщо трохи покопатись — завжди можна знайти язичницьке походження наших свят. Так сталось із Днем Власа, про що детальніше розповідаємо далі:
День Велеса
Раніше це свято відзначали 11 лютого, але зі зміщенням календаря — воно теж змістилось та закріпилось 28 лютого. Святий Власій замінив день присвячений древньому богу Велесу. Його описують, як опікуна худоби або ж “коров’ячого бога”. А храми які були встановлені на його честь у Києві та Новгороді — розташувались саме там, де раніше були місця вшанування божества. Примітно, що саме Велеса вважають опікуном тварин. За легендою — саме він навчив людей не просто полювати на тварин, а доглядати за ними й пасти, отримувати молоко. Ще одна чітка лінія перетину: ікони святого Власія ставили у корівниках, для захисту худоби. А Велес, за легендою, народився від священної корови Земун.
Хто такий Велес?
У більшості книг за цією тематикою можна прочитати про те що Велес — опікун худоби, зовні схожий одночасно на ведмедя і на корову. Він відповідає також за торгівлю, мистецтво, музику та поезію.
Але це відбувається скоріше через бажання пояснити простою мовою побут давніх українців. Велес — це не просто бог свійської худоби. Він один з один з найдавніших Богів Слов’янського Пантеону. За віруваннями наших предків — його сила проявляється у всіх трьох світах: в Яві — він опікун худоби та живої природи, в Наві — головний владика світу мертвих, панує як під землею, так і під водою. А в Праві — Бог мудрості, заступник Волхвів.
Раніше ми вже писали про Велесову ніч, яка відома у всьому світі як Хелловін і вважається найбільш магічною ніччю року. Детальніше ви можете прочитати тут: https://vsviti.com.ua/ukraine/77359
На Велесів день, 24 лютого, зазвичай знову опускається температура після Стрітення. Це “Власові морози”, тобто останні потуги зими взяти верх.
Традицій, яких би дотримувались на всій території України 24 лютого немає. Проте в деяких регіонах існують свої маленькі обряди, джерело походження яких вже не визначиш:
В деякий містах заведено готувати до столу печеню на День Власа. В інших — давати свійській худобі шматочки освяченого хліба. Популярною була традиція влаштовувати “бабин день”. У який жінки не працюють, а йдуть у шинок і п’ють медовуху, щоб корови були слухняними й давали молоко. А повертаючись додому, треба було легенько хлопнути прядкою коханого по потилиці, щоб той не зраджував. От і розберись — звідки такі дивні традиції на День опікуна свійських тварин! Також, вважалось, що у ніч на 24 лютого по вулицях блукає нечиста сила. Тож треба було закрити всі двері та вікна, зачинити комини, щоб і щілинки не залишилось та нечисть не пробралась в оселю.
Існує й декілька приказок, пов’язаних з цим днем:
1. Святий Влас збиває ріг з зими.
2. Проллє Влас масельце на дороги — пора зимі налягти на ноги. (Мабуть, мається на увазі, що сніги активно тануть і на вулиці у цей день слизько).
3. Пролив Улас олії (води) на дороги — пора зимі збирати ноги.
4. З Власового дня санний шлях закінчується, а корова боки гріє.
5. Пройде святий Влас — пильнуй всякий сказ (починали готуватись до весняно-польових робіт, 6. вносили добрива на лани «по мерзлому льоду»).
7. У святого Власія — борода у масельці.
8. Прийшов Влас — з печі злазь.
А ви знали про таке свято та його традиції раніше?
підготувала Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
