Давнім та унікальним різдвяним звичаєм в Україні було і залишається ходіння з вертепом. Вертеп – це пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, в якому показували цілі вистави на тему Різдва.
Вертеп — старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні й світські (переважно жартівливі та іронічні) п’єси; відтворена стайня з народженням Христа. Український вертепний театр — самобутнє явище у розвитку нашої театральної культури.
Український вертеп відомий з 17 століття Світська частина вистави поклала початок української комедії 19 століття..
Вертеп поширений в основному в Україні, в барокову добу (17-18 століття) і мав численні регіональні варіанти.
Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев’яного будинка. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому — механічно прив’язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Перша, різдвяна, частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію, натомість, друга змінювалася в залежності від місцевих умов, здібності й дотепності вертепника.
З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб.
Діяльність вертепного мистецтва стала популярною за межами України і вертеп побутував у Росії, Білорусі, Сербії та інших слов’янських країнах. Вертепи також були відомі як хорватська і сербська народна культура, зокрема, в районах Срем і Колубара.
На відміну від Західної Європи, де Вертеп довгий час функціонував у лоні церкви, у східнослов’янських народів від самого початку він мав тісний зв’язок із демократичною театрально-видовищною культурою. З вертепом не слід плутати польських ясельок, де ляльки нерухомі і утворюють якийсь малюнок. Був загальний звичай у Західній Європі ставити по церквах на Різдво Христове ясла з ослом і волом. Українському вертепові відповідає польська шопка.
Зірка — традиційний атрибут різдвяного обряду колядування. На Бойківщині та Гуцульщині «зірку» називали також вертепом.
Атрибут пов’язаний з євангельською легендою про Христа, чудесне народження якого провістила «Вифлеємська зірка». Як правило, атрибут виготовлявся із звичайного решета, до якого прилагоджували «роги» та обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками й китицями. До бокових стінок могли бути прикріплені картинки на релігійні сюжети. Всередину Зірки вставляли свічку, утворюючи щось на зразок «чарівного ліхтаря». Інколи Зірка могла обертатися навколо своєї осі.
Автор – Ярина Михайлишин
