Євпаторія – древнє місто п’яти воріт (фото)

996

Поліс на місці сучасної Євпаторія був заложений ще у IV-V столітті до н. е. Каркінітида побувала у складі Римської імперії, не одноразово була поруйнований ворожими нападами. Пізніше вже за турецького панування місто мало назву Гезльов. Утворену двома тюркськими словами, які перекладаються як «око» та «дім», або ще «сто очей».

Гезльов постав як місто-фортеця. Кам’яні стіни з вежами утворювали потужну фортифікаційну споруду п’ятикутної форми. Зовні під’їзд у місто був захищений ще глибоким ровом.

Гезльов був густо заселений людьми різних національностей і віросповідань. Величні мечеті, фонтани і турецькі бані прикрашали місто. Люди розділили його на грецький, циганський, мусульманський, вірменський та караїмський житлові квартали. Нескінченний лабіринт із десятками кривих звивистих вуличок та темних провулків, безкінечних стін і вузьких проходів…

Саме в Гезльові знаходилась найбільша у Криму мечеть Джума-Джамі. Одне із найбільших міст Кримського ханства згодом переросло у потужний торговий центр, де, між іншим, була добре розвинена і работоргівля.

Історії міських воріт

Потрапити у Гезльов можна було лише через міські ворота. Та через який саме із п’яти входів – залежало від того, з яким багажем, яким транспортом і з якою метою ви їдете, чи йдете. Портові ворота, Кінські, Ворота білого мула, Земляні та Ворота дров’яного базару – кожні з них мали окреме призначення.

Із західного боку розміщались дуже вузькі ворота, через які могла пройти лише одна людина, або проїхати вершник на коні. Звідси і назва – Кінські (Інад-капусу). Зараз на їх місці встановили стилізовану композицію.

Ворота Білого мула (Ак-мула-капусу) мали особливе значення. Через них перевозили прісну воду до міста – у великих візках із бочками. Над воротами був зображений людський живіт. Самі вони були красивою архітектурною будівлею, яка знаходилась у північній частині міста.

З того ж північного боку були Земляні ворота (Топрак-капусу). Їх високу вежу прикрашав символ ханської влади. Ходили чутки, що ці ворота були частиною підземних ходів, які і зараз існують у підземеллях Євпаторії.

Портові ворота (Іскеле-капусту) були проходом у місто з боку моря. Вони служили своєрідною морською митницею, де збиралися податки з мореплавців. Ворота мали арку, внутрішню сторону якої прикрашало зображення людської голови.

Останні, ворота Дров’яного базару (Одун-базар-капусу) розташовувалися на сході. Саме звідси вела дорога на Бахчисарай. І, кажуть, саме через ці ворота кримські хани після відправи у храмі переходили у палац. Названі ворота так через те, що відразу за ними відкривався вхід на ринок.

Вони – єдині, які не були зруйновані і простояли аж до ХХ століття. А у 2004-му їх повністю відновили як архітектурну пам’ятку. Конструкція висотою 14 метрів має широкий арковий прохід. На другому поверсі розташувалось кафе-музей, а на третьому – музей «Ворота Гезльова». До речі, саме від цих воріт розпочинається рекомендований ЮНЕСКО туристам міський маршрут Євпаторією під назвою «Малий Єрусалим».

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
АР Крим, місто Євпаторія, вул. Караєва 13а

GPS:
45°11’54.42”N, 33°22’48.72”E

Поради бувалого мандрівника:
Знайти старі ворота Євпаторії у місті не важко. Від вокзалу потрібно прогулятись всього 15-20 хвилин вулицею Інтернаціональна до перехрестя вулиці Караєва.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Макет середньовічної Євпаторії
Макет середньовічної Євпаторії

Ворота-Гезлева-6

Караїмська вулиця  фото: Юлія Шовчко
Караїмська вулиця
фото: Юлія Шовчко
Герб Євпаторії на арці фото: Юлія Шовчко
Герб Євпаторії на арці фото: Юлія Шовчко

rD2Njtt2PGg

Ворота Дров’яного базару
Ворота Дров’яного базару

130513-004_id137_sid1_650x400

1140626_900

Gezlevskie-vorota-Evpatoriya-Kryim

Архітектурні деталі
Архітектурні деталі
фото: helenphotodiary
фото: helenphotodiary
Кінські ворота. Сучасний вигляд  фото: etovidel.net
Кінські ворота. Сучасний вигляд
фото: etovidel.net
"Кезлев къавеси" - кав’ярня на 2-у поверсі міських воріт
“Кезлев къавеси” – кав’ярня-музей на 2-у поверсі міських воріт
Поблизу музею  фото: Laspi
Поблизу музею
фото: Laspi