У Вишнівецькому замку, що свого часу був одним із найбільших в Україні, де зберігалась найбільша приватна колекція стародруків XV століття, стіни кімнат якого були покриті китайським шовком та оздоблені золотом, побували всі тогочасні імператори, королі та князі Європи.
Біля парадного входу у палац вас зустріне фронтон із двома гербами. Зліва – родовий герб князів Вишнівецьких-Корибутів, справа – герб дружини Михайла Корибути, який брав участь у будівництві цього палацу, Теклі із роду Радзивилів. Це єдиний фронтон замку, який зберігся до нашого часу, його вік – 300 років.
Коротке знайомство з князівським родом
Невеличке селище Вишнівець має давню історію (перша згадка про нього — кін. ХIV ст.). Відоме воно тим, що саме тут було родинне гніздо магнатів Вишневецьких. Звідси й походить легендарний засновник Запорізької Січі Дмитро Вишневецький (Байда).
Коріння династії Вишневецьких – ще у роду великого князя литовського Ольгерда. Сином його був Корибут Ольгердович, нащадки якого дали чотири князівські роди. Найвідоміші з них – Збаразький та, звичайно, Вишневецький.
Хоча з історії нам відомо лише двох Вишневецьких – Байду (першого гетьмана низових козаків) і Ярему, та насправді кожен князь із цього роду – велика особистість. Ось, наприклад, мало кому відомий Михайло Михайлович Вишневецький. Лише за 10-12 років активного життя (бо був отруєний у молодому віці) він разом із дружиною Раїною Могилянкою (двоюрідною сестрою Петра Могили) побудували близько 600 православних церков та монастирів на лівобережній Україні. Саме його син – Ярема вирішив збудувати на місці двох попередніх замків цей Вишнівецький палац. Рід Вишневецьких закінчився ще у 1744 році, та їхні наступники теж були добрими господарями для володінь.
Королівська розкіш
За задумом, споруда мала бути копією французького Версалю. (Спеціально для цього були запрошені французькі архітектори). Як і там, щоби величезна бенкетна зала здавалась ще більшою, у стіни були вмонтовані дзеркала.
Такого багатства, яке мав тоді Вишнівецький замок, не можна було знайти й у королівських палацах. Перший та частина другого поверху були оздоблені голландською дрібною керамічною плиткою, де на 45 тисячах частинок жоден малюнок ні разу не повторювався. Такого не було і немає ніде у світі.
Кімнати палацу, а їх було більше ста, називали за кольором стін, які покривались китайським шовком, оздобленим бісером, золотом і сріблом.
У замку зберігалися величезні колекції зброї, рицарських обладунків, а також більш як двотисячна приватна колекція картин визначних майстрів пензля доби Середньовіччя. Картин було на стільки багато, що їх не було де зберігати. У книжкових шафах знімали тафлі і вставляли дорогі портрети.
На жаль, за довгі роки воєн і ворожих режимів багато шедеврів із колекції вивозили за кордон. У Відень, Краків, Варшаву, та найбільше до Москви. Цікаво, що й зараз в одному з музеїв на Червоній площі можна побачити картини з нашого Вишнівця.
Окрім самого палацу на подвір`ї було багато інших споруд – де готували їжу, де жила прислуга. У володіння входив немалий ставок та розкішний парк площею 220 гектарів.
Зараз цей ставок значно менший, від парку залишилось лише 8 гектарів. Після двох світових війн та великої пожежі 1944 року більша частина князівського майна була знищена.
Опісля князівської доби
Свого часу тут відпочивали Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Оноре де Бальзак. Та, зрештою, вся наукова і творча еліта минулих століть побувала у Вишнівці. Оноре де Бальзак гостював у Вишнівці навесні 1848 року, приїхавши до своєї коханої Евеліни Ганської. (До речі, письменник розповідав про замок, що він на стільки великий, що для обігріву приміщень за одну добу тут спалювали 300 возів соломи).
За радянської влади замок був відреставрований. У двоповерховій споруді помістили не лише бібліотеку, будинок культури та кінотеатр, а й профтехучилище.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України та наказу Президента, підписаного у 2005 році, на базі відновленого палацу у Вишнівці повинен бути створений європейський культурний центр. Уже розроблено проект та розпочато ремонтні роботи.
У підніжжі замку ще стоїть мурована з вапняку старовинна церква Вознесіння Христового. Тут у крипті вівтарної частини збереглися останки князів Вишневецьких — могутньої родини українських фундаторів.
Для тих, хто зібрався в дорогу:
Місце знаходження:
Тернопільська область, Збаразький район, смт Вишнівець, вул. Замкова, 5
GPS:
49.899368° 25.7386797°
Контакти:
Тел.: (03550) 3-12-34, (067) 304-19-49
Поради бувалого мандрівника:
Відвідини Вишнівецького замку нерідко є одним із пунктів програмних екскурсій.
Та якщо і приїдете сюди самотужки, наукові працівники радо погодяться розповісти вам і про палац, і про його розкішні колись колекції, і про князів та гетьманів.
Замок відчинений для відвідувачів з 08:00 до 17:00.
автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua
