Приготування смачних страв на Великдень — сімейний ритуал, те, що об’єднує. Коли люди збираються разом за столом, запалюють свічку та починають трапезу після Великого посту, день відчувається святковим. Особливо зараз, коли важко відірватися від смартфонів, телебачення, і взагалі часто складно зібратися разом.
Щоб поєднати не тільки сім’ю за столом, а й згадати традиції предків, спробуйте додати у великодній кошик старовинні та досі не менш смачні страви.
Які страви й продукти традиційно кладуть у кошик для освячення на Великдень
Перший сніданок із освячених страв — розговіння. У Великий піст не вживали м’ясо, рибу, молочні продукти, яйця, тож у великодньому кошику все це було. Наїдки приносили додому, розкладали на красивому посуді, запалювали освячену свічку й починали трапезу із крашанки та паски.
Паска або бабка
Паска чи бабка — найважливіша на великодньому столі. Її робили на теплому або пряженому молоці, зверху прикрашали плетеними колосками, хрестами, шишками з тіста, а всередині досмаковували сушеними ягодами, горіхами, цукатами і випікали у печі. У деяких областях більш традиційна сирна паска у формі гори, що символізує Голгофу.
Верхівку від паски часто засушували та зберігали на випадок хвороби. Зараз паски прикрашають глазур’ю із цукру, кольоровими посипками, квітами, фігурками та зазвичай їдять одразу.
Крашанки та писанки
Пофарбовані барвниками крашанки (традиційно червоні) та писанки з геометричними, рослинними орнаментами зараз також популярні серед українців. Яйце — то символ життя, а візерунки мали різні значення. Наприклад, писанка з зіркою була освідченням у коханні, дерево життя символізувало єдність світу, спіраль — плин часу. І досі збереглося прислів’я: «Доки люди будуть писати писанки, доти буде світ».
Після великоднього обіду шкарлупи від крашанок віддавали худобі, спалювали або закопували для захисту дому.
Сіль
Свячена сіль зберігалася весь рік та символізувала зв’язок між людьми й Богом. Її використовували для великодніх страв і упродовж року давали хворим, аби одужували. Також на Великдень могли сіллю обсипати дім та город як захист від злих сил.
Тертий хрін або цвіклі
М’ясні страви, холодець із тертим хроном добре смакують, а цвіклі (хрін з буряком) не такі пекучі. Вважалося, що хрін робить людей міцнішими, випікає гріхи та проганяє злі сили, є символом довголіття.
Сирні страви
Бойки та гуцули готували сирну плесканку — запечений сир. У деяких регіонах освячували домашнє масло. Клали до кошика або роздавали дітям на Великдень коники з сиру — особливий вид сиру розтягують, скручують із нього коника та кладуть у підсолену воду.
Зараз освячують домашній плавлений сир, бринзу, різні сири з травами.
М’ясні страви та сало
Колись до столу подавали ціле свячене печене порося або велику рибину, з часом ця традиція трансформувалася. Господині випікали свинячу ногу або коптили шовдар (окіст). Освячене сало, вважали, може вберегти землі від бур’янів. Ним мастили плуга, яким орали землю навесні вперше.
Зараз традиційно освячують домашні ковбаси (печені, копчені), сальтисон, кров’янку, вуджене м’ясо (копчене), шинку.
Незвичні для нас предмети у великодньому кошику
Колись серед страв у великодньому кошику святили ніж, щоб різати ним паску. Потім його використовували для лікування хворих чи як захист від грози й злих сил. У деяких регіонах освячували насіння, яке потім сіяли в землю, а також зерно та гроші.
Кошики прикрашали барвінком, першими зеленими травами, складали туди всі наїдки, ставили свічку та накривали особливим вишитим рушником. Так і несли святити до церкви ще з вечора суботи. Після сніданку вдома усі рештки, кожну крихту збирали та спалювали, віддавали тваринам чи закопували у місці, де ніхто не ходить.
Великдень і досі — одне з найважливіших свят року, яке відзначають у багатьох родинах. Неважливо, які саме страви ви складете, чи як красиво прикрасите паску, головне — зустріти Воскресіння Христове з чистими думками, спокоєм і радістю на душі. А далі — відсвяткувати три дні Великодня з рідними та близькими людьми.
