Свята рано чи пізно завершуються, і саме 18 та 19 число стають фінальними у січні. Водохреще Господнє та Богоявлення здавна були одними з найважливіших свят та завершенням святок. Після Нового року, Різдва, Щедрого вечора, Василя наступав період очищення, люди святили воду та купалися в річках. Що ж іще робили на ці свята?
Голодна кутя або другий Святвечір
Напередодні Водохреща українці знову готували кутю. Перший раз був на Святвечір, тоді Щедра кутя 13 грудня, а 18 січня на Вілію(Голодна кутя, голодний Святвечір) готували пісні страви, бо готувалися до великого свята Водохреща.
Весь день дотримувалися суворого посту чи взагалі нічого не їли до сходу першої зірки. На вечерю готували страви з риби, пісний борщ, гречаники, пісні голубці, узвар, вареники чи пироги з капустою. Кутю готували, як і на Святвечір, без масла, тільки заправляли медом, маком, сухофруктами. Страв готували менше, ніж 6 січня, але обов’язково парну кількість. Якщо їжа залишалася після вечері, її віддавали курям чи худобі, щоб ті були здоровими.
Перед вечерею у церкві святили воду. Банки й глечики прикрашали квітами, щоб Бог захищав від напасті. І саме ця вода, освячена у вечір Богоявлення, вважалася найбільш цілющою.
Господар дому окроплював кожного члена сім’ї, а тоді й худобу. Ця вода мала знищити всяку біду та зміцнити здоров’я. З пиття свяченої води часто починали вечерю. В деяких місцинах є ще одна традиція: за господарем, коли той окроплює оселю, ходить молодший син з пирогами. Один пиріг має вкусити у сінях, інший — в коморі, а третій — надворі. Потім їх ділять за столом та їдять всією сім’єю, щоб бути здоровими та щасливими.
Після вечері заведено проганяти кутю зі словами:
Утікай, кутя, з покуття,
Узвар, іди на базар,
Паляниці, залишайтеся на полиці,
«Дідух» — на теплий дух,
Щоб кинути кожух.
Традиція проганяти кутю була і в запорожців на Січі. Вони влаштовували справжню стрілянину! Мабуть, щоб кутя точно злякалася. На Водохреще теж везли гармати й стріляли біля Дніпра.
Також по завершенню вечері всі ложки родина складала в одну посудину, а зверху клали хлібину, щоб хліб гарно родив у цьому році. З дому виносили дідух та спалювали на городі, таким чином вже прикликаючи весну й тепло. Попіл від дідуха був корисним для майбутнього врожаю, ним посипали город “щоб огірки вродили”.
Після скромної вечері та спалення дідуха люди лягали спати та чекали ранку, щоб святкувати Водохреще. У деяких регіонах на Другий Святвечір лунають щедрівки і виконують деякі обряди зі Святвечора перед Різдвом.
Що робили на Водохреще 19 січня?
Це свято хрещення Ісуса Христа у ріці Йордані. Тоді Спасителю виповнилося 30 років, і він прийшов до Іоанна Хрестителя для обряду. Також саме в цей день після того, як Ісус вийшов з води, небо розійшлося і явився Дух Божий у формі голуба, який зійшов на Ісуса. Ця подія засвідчила таїнство Святої Трійці, адже водночас явилися Отець, Син та Дух Святий. Від того часу Ісус почав служіння людству.
Традиційно 19 січня освячують воду біля церков та ставки, річки. Зранку на воді вирубують з льоду ополонку у формі хреста. А випиляний із льоду хрест ставлять біля ополонки та поливають буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста із льоду ставили престол та оздоблення з гілок ялини у вигляді воріт.
Як святили воду?
Після служби у церкві священник читав молитву над ополонкою, занурював хрест зі срібла, і так відбувалося освячення води. Після цього люди промовляли молитву.
Уся освячена вода має цілющі властивості. З Водохреща її зберігали цілий рік та пили, щоб вилікуватися від хвороб, освячували худобу та будівлі, збіжжя. В освячених водоймах купалися, щоб зміцнитися, та навіть приводили худобу, щоб напоїти. На диво, вода з Водохреща не псувалася цілий рік.
Водохреще — свято очищення душі та тіла. Напередодні обов’язково прибирали оселю та потім освячували водою. Прати чи мити щось у водоймах саме 19 січня було заборонено.
Дівчата приносили свячену воду додому, наливали у миску та клали туди гілочки калини й сухоцвітів. Цією водою вмивалися, аби щоки були рум’яними і загалом для краси.
На Водохреще починалася пора весіль, молодь знайомилася, освідчувалася, усі ошатно вбиралися до церкви та на святкування. Також гарною прикметою було хрестити дитину 19 січня, тоді вона виросте щасливою.
Після Водохреща люди декілька тижнів могли справляти весілля, готувалися до приходу весни та Масниці, співати. Це був розслаблений період, а тоді наступав суворий Великий піст перед Великоднем.
Прикмети на Водохреще:
- Усе небо похмуре — то хліб добре вродить, якщо тільки на сході — жито, на півдні — просо, на півночі — гречка.
- Якщо йде сніг на Богоявлення — до врожайного року, ясна погода — до неврожаю.
- Коли іде сніг під час освячення води в річці — добре роїтимуться бджоли.
- Повний місяць віщує паводки навесні.
- Сни у ніч з 18 на 19 січня вважають віщими.
- Не можна плакати на Водохреще, бо так мине цілий рік.
Зимові свята з Водохрещем закінчуються. Саме час відійти від посиденьок і продуктивно працювати. Напевно, так само було і в наших предків, адже вкінці січня максимально очищувалися духовно, щоб добре почуватися. Після гучних свят та відпусток радимо і вам відпочити, відновитися та на всю потужність почати робочий рік!
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
