Якщо вам ніяк не вдається зосередитись і потрібна точка опори, візьміть на замітку ідеї зі світу науки та філософії.
1. Вчіться простіше ставитись до того, що неможливо контролювати
Викликати стрес протягом робочого дня здатні багато факторів. Мабуть, найдратівливіший з них – це відчуття, що вам постійно не вистачає часу на всі справи або ви погано їм розпоряджаєтеся.
Ми знаємо, що нам не під силу контролювати кількість годин на добу, але чомусь постійно намагаємось це робити. Хоча для спокійної та продуктивної роботи, навпаки, потрібно прийняти той факт, що є речі, які нам непідвладні. Саме такі, як час.
Змінити своє ставлення до подібних речей допоможе філософія стоїцизму .
Даріус Форо,
Автор книг та статей про саморозвиток:
“У ній є ідея байдужості. Суть її в тому, що ти починаєш простіше ставитися до того, що подумки позначаєш як «байдуже». Наприклад, якщо зламався принтер, не сердишся, а відносиш ситуацію до категорії байдужих. Це не щось важливе і не заслуговує на багато уваги“.
Звичайно, одна справа, коли йдеться про дрібні неприємності, і інша — коли про серйозні проблеми зі здоров’ям чи роботою. Щоб спокійніше впоратися з ними, використовуйте іншу ідею стоїцизму — концентруватись на тому , що у вашій владі. Сюди належать ваші здібності, життєві пріоритети і те, що можна зробити прямо зараз, щоб змінити ситуацію на краще.
2. Переглядайте список своїх пріоритетів
Вміння вибирати пріоритети – це запорука продуктивності. Складність у тому, що вони можуть змінюватися з часом, а просто так взяти та перестати займатися завданням зі списку найважливіших дуже важко. Мозку шкода кидати справу, в яку він уже вклав багато зусиль. Це пояснюється такими когнітивними спотвореннями, як пастка втоплених витрат та ефект «Зейгарник» .
Тому потрібно розвивати ще одну навичку — періодично переоцінювати свої пріоритети та виключати ті, які перестали мати значення. Ось що в цьому допоможе:
- Ставте тимчасові ліміти для проектів та завдань. У певні моменти дня оцінюйте, чим ви займаєтеся, чи це дійсно важливо.
- Напишіть список того, чого не потрібно робити, на день або на більш тривалий термін.
- Щотижня проводьте оцінку пріоритетів.
- Якщо відчуваєте, що заплуталися, спитайте думку команди чи керівника. Вони допоможуть побачити картину збоку.
3. Захищайтеся від вигоряння
Будуйте день навколо одного завдання-якоря
Якщо постійно думати про те, скільки потрібно зробити, зосередитися буде складно. Виберіть одне завдання та займайтеся нею. Коли закінчите, відчуття власного прогресу підживить мотивацію та допоможе рухатися далі.
Автор книги “Атомні звички” Джеймс Клір називає таку справу на день якорем.
Джеймс Клір,
Блогер, автор статей та книг про самовдосконалення:
“Хоча в мої плани входить виконати за день та інші завдання, я маю одну пріоритетну справу, яку я зобов’язаний зробити. Я називаю його завданням-якорем, бо на ньому тримається весь мій день. Ця пріоритетна справа спрямовує вчинки, змушуючи організувати життя довкола себе”.
Зосередьтеся на тому, чим ви допомагаєте іншим
Нагадуйте собі про це, коли відчуваєте стрес або почуваєтеся перевантаженим. Відчуття, що ви допомагаєте людям, збільшує задоволеність роботою та життям загалом.
Якщо ваша робота не впливає на людей безпосередньо, подумайте про своїх колег та цінностей, які поділяєте з ними. Почуття спільності теж допоможе подивитися на роботу більш оптимістично.
Заряджайте натхненням
Як саме, вирішувати тільки вам. Головне – знайти те, що приносить вам задоволення і допомагає відключитися від роботи .
4. Керуйте своєю енергією, а не часом
Продуктивність зазвичай залежить від того, скільки ми маємо енергії, а не часу. А коливання енергії протягом дня регулюються хронотипом – нашими добовими біоритмами. Саме хронотип визначає, коли ми сповнені сил, а коли нам потрібний відпочинок. Тому важливо визначити свій та будувати робочий день, виходячи з нього.
Якщо ви сумніваєтеся, який у вас хронотип, пройдіть короткий тест. Його склав Деніел Пінк, автор книги «Таймхакінг»:
- Запишіть, скільки ви лягаєте, якщо наступного дня вам не потрібно вставати в певний час.
- Встановіть, скільки прокидаєтеся в такі дні.
- Знайдіть середню точку між цими двома моментами. Наприклад, якщо ви лягаєте о першій ночі і прокидаєтеся о дев’ятій, ваша середня точка — п’ять годин ранку.
За середньою точкою визначається хронотип:
- до 3:30 ранку – жайворонок;
- після 5:30 ранку – сова;
- між 3:30 та 5:30 – голуб.
5. Знайдіть свої ідеальні робочі звички
Наші повсякденні дії багато в чому залежать від звичок, тому важливо знайти ті, які працюють саме для вас. Але найчастіше ми намагаємося завести корисну звичку, вибравши щось навмання, і незабаром кидаємо її. Натомість використовуйте науковий підхід.
Вчені тестують ідеї не так, як ми це робимо у звичайному житті. Вони проводять експеримент у контрольованих умовах. Це допомагає їм відстежити результати і достеменно дізнатися, що і чому сталося. Такий метод можна використовувати і для виявлення навичок, які роблять вас найбільш продуктивним.
Дійте так:
- Поставте запитання. Наприклад, “Як мені більше встигати за той час, що в мене є?”
- Зберіть інформацію. Вивчіть статті, книги, подкасти у пошуках можливих рішень.
- Сформулюйте гіпотезу. Виберіть одну стратегію продуктивності і припустіть, що станеться, якщо ви її дотримуватиметеся. Наприклад: «Якщо я робитиму X, я отримаю результат Y».
- Проведіть експеримент. Визначте часовий інтервал та стежте за результатами.
- Проаналізуйте отримані дані. Чи вірною виявилася ваша гіпотеза? Якщо ні, то чому? Що можна змінити за умов, щоб отримати потрібний результат?
- Продовжуйте експериментувати, поки не знайдете стратегії продуктивності, що підходять для вас.