Сьогодні про продуктивність говорять звідусіль — здається, матеріали про неї транслюються з будь-якої праски, тостера чи кавоварки. Це й не дивно, адже досягати більш значущих результатів за той самий проміжок часу — корисна навичка. Але присвячувати все життя підвищенню продуктивності теж не варто. І ось чому.
1. Бажання робити більше часто пов’язане з ризиком вигорання
Спершу варто розібратися, що таке продуктивність. Словник підказує: це показник ефективності діяльності, що відображає обсяг виконаної роботи на одиницю витрат. Наприклад, кількість виконаних робочих завдань за один день.
Здавалося б, чим більше справ завершиш за певний проміжок часу, тим краще. Але в визначенні є ще й показник «одиниця витрат». А це не лише час, а й сили, емоції, енергія.
І саме цих ресурсів під час збільшення темпу роботи може витрачатися значно більше, ніж ви очікували.
Наприклад, раніше ви виконували п’ять задач на день, а тепер легко робите сім таких самих. Такий ріст продуктивності може піти на користь і вам, і вашому банківському рахунку. Ви можете відчути себе впевненіше, а сума на рахунку — збільшуватися. Але якщо після семи виконаних справ наступного дня ви навіть думати не можете про роботу — варто зупинитися. Такий режим може призвести до втоми, стресу та швидкого вигорання. А шкода від нього інколи не компенсується навіть зростанням доходів.
До того ж стрес і вигорання можуть знизити ефективність роботи. А це означає, що приводів для стресу стане ще більше.
2. Зі збільшенням швидкості може погіршитися якість роботи
Якщо гнатися за швидкістю — а саме так багато хто розуміє продуктивність — існує ризик виконувати роботу менш ретельно. Коли під контролем багато задач, увага часто розсіюється. Людина починає допускати дрібні помилки й інколи не помічає недоліків.
Можливо, якість при збільшенні темпу певний час залишатиметься високою. Але, підвищуючи продуктивність, важливо не переступити тонку межу, після якої кількість дрібних помилок стане критичною.
Є ще один важливий момент. Коли людина намагається виконати більше задач за короткий час, у неї може не залишатися часу на аналіз результатів. Іноді, щоб перейти на новий рівень, потрібно зробити паузу. Під час зупинки можна звернути увагу, які прийоми були найбільш ефективними, а від яких варто відмовитися.
Поміркувати, що можна покращити в робочому процесі. Провести один або навіть кілька експериментів.
Під час гонитви за швидкістю такі дії майже неможливі. Тому інколи варто свідомо сповільнитися, тимчасово пожертвувавши продуктивністю.
3. Потреба завжди бути найкращим інколи перебільшена
«Наздогнати й перегнати» — популярний лозунг минулих років. Сьогодні він звучить інакше, але сенс той самий. Стати найкращим співробітником місяця, посісти перше місце в рейтингу профільних спеціалістів — такі цілі ставлять багато людей. І для цього прагнуть підвищувати продуктивність.
Це чудово, якщо людина хоче виграти професійне змагання і досягає своєї цілі. Так, скоріш за все, вона починає працювати ефективніше. Можливо, це веде до підвищення зарплати. Усе це — важливі й достойні результати.
Але не варто перетворювати життя на суцільне змагання. Згідно з популярною фразою, себе сьогоднішнього варто порівнювати лише з собою вчорашнім, а прогрес оцінювати відносно власних минулих успіхів. Та постійний прогрес — не єдина достойна ціль.
У роботі, як і в інших сферах життя, існує поняття «достатньо добре». Якщо ви досягли рівня, який влаштовує і вас, і керівництво, — не обов’язково намагатися стрибнути вище голови.
Якщо ви знайшли баланс між витраченими зусиллями та отриманими результатами, вас влаштовує, як минає ваш день, і сума в день зарплати — можна спинитися.
Звісно, коли цей баланс перестане вас влаштовувати, можна подумати про зміни. Але не завжди вони пов’язані з підвищенням продуктивності. Іноді краще пошукати нову сферу для застосування сил.
4. Уваги можуть потребувати не лише робота, а й інші сфери життя
Сила та енергія потрібні вам не тільки під час роботи. Якщо всі ваші зусилля спрямовані лише на підвищення продуктивності, інші важливі інтереси можуть залишитися без уваги.
Деякі люди настільки захоплені роботою, що буквально живуть нею. Вони забувають про хобі, про необхідність дбати про здоров’я, займатися спортом і навіть про особисте життя. А питання про розваги інколи викликає в них роздратування: думка про те, що можуть існувати інші цікаві заняття, здається їм обурливою.
Так, такі люди можуть стати надзвичайно продуктивними й навіть отримувати задоволення від життя, присвяченого роботі. Якщо це лише етап і ви знаєте, що він обов’язково закінчиться — це нормально. Але якщо ви бачите, що з вашого кола життєвого балансу залишився лише радіус — тобто замість багатьох різних цілей у вас є одна-єдина, пов’язана з роботою, — варто задуматися, як розвивати інші сфери життя. Частину часу, емоцій та сил варто віддати їм, а не лише роботі й кар’єрі.
Продуктивність — це лише один із багатьох факторів, що впливають на життя. Тому варто знайти й інші важливі для вас показники. І спробувати вибудувати баланс, у якому продуктивність відіграватиме помітну роль, але, можливо, не стане найвищим пріоритетом.
