Злість – не найприємніше почуття. Коли нам здається, що з нами обійшлися несправедливо, наприклад, підрізали на дорозі або лаяли на нараді, у нас частішає пульс, зростає тиск і підвищується температура тіла. Таким чином, організм готує нас до боротьби за наші інтереси.
Миттєво скидати напругу, як тільки ми починаємо заводитися, здається вірним рішенням, але його наслідки можуть бути незворотними. Агресія, особливо якщо вона недоречна, здатна руйнувати відносини. Люди, які часто зляться, швидше будуть мати проблеми зі здоров’ям, такі як запальні захворювання, інфаркти та інсульти.
Саме тому багато хто намагається придушувати гнів, вважаючи, що він приносить більше шкоди, ніж користі. Однак це не найкраща ідея, тому що пригнічений гнів все одно може завдати шкоди фізичному та ментальному здоров’ю, особливо якщо не усунути основну причину.
Усі емоції мають цінність — інакше ми б не змогли їх відчувати. Так само, як страх, радість чи сум, злість допомагає нам сфокусуватися на досвіді зараз і підготувати відповідну реакцію. І хоча наукових досліджень про позитивний вплив агресії не так багато, як про негативний, є мінімум три причини, чому злитися іноді корисно.
1. Злість сприяє досягненню складних цілей
Злість привертає нашу увагу до того, що заважає нам реалізувати цілі, і мотивує робити кроки, щоб усунути перешкоди.
У ході серії експериментів вчені показували учасникам зображення, які викликали гнів або інші почуття, такі як сум або веселощі, а потім давали складні завдання, наприклад, вирішити непросту головоломку або виграти у відеогрі.
Виявилося, що учасники найкраще справлялися із завданнями, коли злилися. Це говорить про те, що агресія може допомагати нам досягати цілей, яких інакше досягти було б складніше. Тобто коли ми маємо чітко визначену мету, але на шляху до неї виникають перешкоди, агресія підказує нам реакції, які допомагають усе подолати.
Наприклад, в експерименті з головоломкою розлючені учасники довше зберігали наполегливість, що призвело їх до відмінних результатів. А коли учасники перебували в інших емоційних станах, сумували чи раділи, додатково витрачений на завдання час, схоже, взагалі ніяк не впливав на успіх.
Втім, незважаючи на те, що агресивність допомагає досягати цілей , вони необов’язково гідні, як і методи, які ми вибираємо. Наприклад, під час одного з експериментів учасників просили виконати складне завдання і давали при цьому можливість шахраювати. У результаті розлючені учасники частіше досягали успіху, але й частіше шахраювали.
Обман у реальному житті — поганий вчинок, який обертається неприємними наслідками, а отже, реакції, що випливають із злості, зовсім не обов’язково призведуть до хорошого чи корисного результату. йти сліпо у нього на поводі, і уважно ставитись до всього, що ми робимо, навіть коли нас охоплюють сильні емоції.
2. Злість підвищує громадянську активність
Перед виборами президента США в 2016 і 2020 році ті самі вчені опитали майже тисячу жителів Каліфорнії та Техасу. Фахівців цікавило, наскільки людей злила думка, що перемогти може кандидат, який їм не подобається. Після цього автори дослідження перевірили, голосували учасники чи ні і якщо голосували, то за кого.
З’ясувалося, що розлючені люди з більшою ймовірністю ходили на вибори незалежно від того, якого кандидата підтримували. Цікаво, що страх не підштовхував людей голосувати. При тому, що обидві ці емоції можуть допомогти нам звернути увагу на загрозу, агресія будить у нас бажання вирішити проблему, а страх, навпаки, змушує її уникати.
При цьому гнів легко може взяти над нами контроль та зіграти проти нас. Тому треба вчитися керувати ним стратегічно: робити крок назад і обмірковувати свої дії, а не одразу кидатися в атаку.
І все ж злість може спонукати нас вирішувати проблеми у соціальній та політичній сфері. Це підтвердив ще один експеримент. В одній частині його учасників викликали агресію, змушуючи грати в гру, яка ставала несправедливою у третьому раунді. Інша частина проходила лише два раунди, а потім трохи тренувалася, щоб підвищити пульс та підняти температуру тіла. Після учасників говорили, що експеримент завершено, і пропонували підписати петицію проти підвищення плати за навчання в їхньому університеті.
У результаті розлючені учасники залишали підписи частіше, ніж учасники, які виконували фізичні вправи .
3. Злість допомагає зрозуміти потреби у відносинах
Є цікаві дослідження 1980-х років, які показують , що найчастішим підсумком сварок, де присутні злість та розчарування, є покращення відносин. Вираз своїх потреб у розмові справді зміцнює зв’язок у парі.
З іншого боку, гнів, особливо сильний, спрямований на партнера, може йти врозріз із нашими цілями та намірами. Наприклад, якщо ми хочемо покращити відносини, злість може спонукати на розмову про переживання і вирішити проблеми . Але якщо ми хочемо довести свою правоту, злість може змусити нас суперечити партнеру і намагатися його залякати, а це, швидше за все, зашкодить стосункам.
Учасники описаних вище експериментів відчували помірну агресію, яка ближче до розчарування, ніж до люті, — приблизно таку ми відчуваємо, коли висне комп’ютер. Сильна агресивність швидше заважає нам, ніж допомагає. Вона може принести набагато менше користі, на відміну від помірної, яка дає нам можливість сконцентруватися, але не пригнічує нас. Крім того, у відносинах важливо використовувати агресію як спосіб висловити свої потреби, а не інструмент контролю. Інакше постраждає довіра.
Крім інтенсивності має значення частота емоцій. Якщо ми часто злимось і постійно сваримося з того самого приводу, це може витіснити всі позитивні емоції з відносин. Багато розбіжностей між партнерами мають циклічний характер і потребують більш глибокої взаємодії і, можливо, компромісу, щоб вийти за межі гніву і знайти рішення.
Основна мета агресії полягає в тому, щоб привернути нашу увагу до чогось, що заважає нам досягати важливих цілей. Ця емоція — сигнал, який говорить про те, що треба зупинитись та обміркувати ситуацію. Коли ми розуміємо суть агресії, можемо ефективно її використовувати, а чи не ставати жертвою її темної боку.
