Здобувати необхідні знання, навички, вивчати професію, тобто реалізовувати своє право на освіту — важливий привілей людини, що стосується соціально-культурної сфери. На державному рівні воно закріплене в низці нормативних актів і найголовніше — в Конституції України. Гарантію реалізувати це право кожним громадянином надає ст. 53 основного Закону. Вона проголошує прерогативу кожного громадянина України на безкоштовне отримання освіти. Забезпечення доступності — одне із завдань держави. Проте далеко не завжди проголошені положення виконуються на практиці.
Невиконання обов’язків
На жаль, було зібрано свідчення, що право на освіту в Україні далеко не завжди реалізоване, хоча з боку закону маємо майже ідеальне підґрунтя для виконання таких обов’язків державою. До них, зокрема, належать наступні:
- Деякі українці не мають навіть середньої спеціальної освіти. Яскраво про це свідчить ситуація з ромами, що живуть на Закарпатті. Серед них мало людей, що пройшли програму середньої школи. Проблема в тому, що представники національних меншин повинні навчатися рідною мовою, а для цього держава не на всій території змогла організувати належні умови.
- Не до кінця користуються можливістю отримати освіту діти з інвалідністю. Для них передбачено створення інклюзивних класів, але не всі вчителі підтримують такий крок. Їм бракує знань та навичок як поводити себе з такими дітьми під час навчального процесу, як організувати взаємовідносини у класі між дітьми з огляду на присутність особливих учнів.
- Найяскравіший приклад — порушення розглядуваного права у зоні проведення АТО. Низка шкіл під час бойових дій зазнала значних ушкоджень, частина з них зруйнована повністю. У тих, що залишилися цілими, за закритими мішками з піском вікнами проводиться не навчальний процес, а інструктаж з виживання та безпеки. Наразі дітям важливіше мати знання стосовно того, як поводитися під час обстрілів, ніж вивчати програму середньої школи.
- На територіях, тимчасово не підконтрольних Україні (частина Сходу країни, півострів Крим), не проводиться навчання українською мовою. Це порушує право українських громадян на вивчення рідної мови. Однак треба віддати належне, що право цих українців на вищу освіту частково, але реалізується. Хоча держава не визнає дипломів, виданих на окупованих територіях самопроголошеним урядом, вона пропонує скласти екзамен із зовнішнього незалежного оцінювання. Проблема лише в тому, що механізм його реалізації наразі ненайкращий.
Реформування
Поступово в Україні проводиться реформування освіти. Наприклад, на віддалених територіях створюються опорні школи, що обслуговують декілька населених пунктів. Вони мають кращу матеріально-технічну базу, рівень навчання, ніж невеличкі сільські школи.
Проблеми стану реалізації вказаного права громадян України, практична інформація з його відновлення, перебіг реалізації реформ можна знайти на сайті Центру інформації про права людини: https://humanrights.org.ua/.