У село Зимне їдуть з усього світу!
Святогірський Успенський Зимненський ставропігійний монастир, що побудований за п’ять кілометрів від міста Володимир-Волинський, видно здалеку. Сюди приїжджають на авто, велосипедах і йдуть пішки. Побути на службі, помолитися перед цілющою іконою – це бажання сотень тисяч віруючих, які відвідують святиню.
«Саме тут, в селі Зимне, князь Володимир Великий заклав церкву Успіння Пресвятої Богородиці та Успенський храм, – розповідає настоятелька монастиря, матінка Стефана. – А в 1006 році він подарував обителі ікону Божої Матері, якою його на шлюб із грецькою царівною Анною благословив Константинопольський патріарх. Саме ця древня ікона і є головною, чудотворною святинею монастиря. У 1001 року син Володимира Великого Всеволод Володимирович запросив з Києва ченців, а саму обитель обгородив дерев’яним частоколом зі сторожовими вежами. Також він звів заміську зимову князівську резиденцію і церкву Святої Трійці. Що стосується самої ікони, то вона написана в манері грецького письма на кипарисовій дошці. Згодом, в 1757 році зображення Божого немовляти і Божої матері покрили срібною позолоченою ризою, а інша частина ікони покрита пластиною з чистого золота, прибитою до дерева золотими цв’яшками. Уже в 17 столітті ікону прикрасили перлами, діамантами та іншим дорогоцінним камінням».
За легендою Володимир Великий осліп і тяжко захворів. І вирішив за порадою хреститися, після чого до нього повернулися сили і зір. Коли князь знову став зрячим, то першим, що він побачив було неземне світло над іконою, якою згодом його благословив на шлюб патріарх. І зараз ця святиня є однією з найцінніших в православ’ї. У 1724 році князь Казимир Чарторийський продав зимненські землі з монастирем і селами Володимирського старості Михайлу Чацькому. Він вирішив пограбувати монастир і підійшов до чудотворного образу, зірвав з нього коштовності. А тоді з насмішкою сказав «Ну, православна чудотворна святиня, так і не змогла ти врятувати свій монастир?». Ледве сказавши ці слова, він осліп. Сліпим прожив ще три роки і помер. Така ж доля спіткала всіх його нащадків-чоловіків – за три роки до смерті вони сліпнули. Так за наругу над святинею покарала Михайла Чацького і його рід Богородиця.
На початку минулого століття монастир був ліквідований, ігуменія з двома сестрами забравши ікону, виїхали до Житомира. Коли ж в живих залишилася лише одна з сестер вона попросила настоятельку Корецького жіночого монастиря взяти чудотворну ікону в свою обитель на зберігання. Таким чином з 1966 Корецький монастир охороняв таємницю Зимненської ікони, яку всі ці десятиліття розшукували для вилучення в музей. А 23 вересня 1995 під час святкування 500-річчя Свято-Успенського храму в монастир повернулася Зимненська ікона. Очевидці розповідають, що напередодні опівночі від Троїцької церкви до самого неба раптом виріс вогняний стовп і зазвучала Херувимська. Подумавши, що почалося богослужіння, паломники вирушили до храму, однак він був порожнім – це ангели вітали своїм співом повернення ікони.
Відтоді в Зимненський монастир йдуть і їдуть десятки тисяч людей. Просять у Богородиці допомоги і отримують її. У головному соборі Успіння Пресвятої Богородиці зберігається чудотворна ікона Божої Матері, а також святі мощі святителя Миколая Чудотворця, князя Володимира Великого, преподобного Серафима Саровського, первомученика архідиякона Стефана і преподобного Авраамия Працелюбного і стародавні образи. А в монастирі зібрано дуже багато свідчень про дивовижну допомогу Богородиці.
Джерело: weloveua
