Куева-де-лас-Манос (ісп. Cueva de las Manos — «печера рук») — печера на півдні Аргентини в провінції Санта-Крус, в долині річки Пінтурас (ісп. Pinturas) за 163 км на південь від міста Періто-Морено. Печера відома за археологічні і палеонтологічні знахідки, зроблені в ній, перш за все — настінні малюнки і негативні зображення людських рук, найстаріші з яких датуються дев’ятим тисячоліттям до н. е. Печера має розміри 24 м завглибшки, із входом 15 м завширшки та 10 м заввишки. Печера піднімається угору, її висота зменшується до 2 м в кінці печери.
Наскальні малюнки доісторичної епохи, відбитки долонь, написи і візерунки охоплюють буквально всі континенти, і стали з’являтися на скелях по всьому світу, як мінімум, 30 000 років тому. Однак, патагонська печера Куева-де-лас-Манос виділяється в ряду собі подібних, оскільки містить воістину виняткову колекцію печерного мистецтва.
«Cueva de las Manos», що означає «Печера рук», знаходиться в провінції аргентинської Санта-Крус, в 163 км на південь від міста Періто Морено. Свою назву вона отримала від виявлених тут на стінах незліченних відбитків людських рук. Ці наскельні малюнки були зроблені членами племен мисливців-збирачів, які, як вважається, жили в період від 13 000 до 9500 років тому.
Силуети рук створювалися шляхом нанесення фарби природного походження за допомогою розпилення через кістяні трубочки. Саме з цих трубочок і був визначений вік малюнків. Зображення в печері накладаються одне на інше, більш ранній шар закриває пізніший через брак місця, що говорить про те, що печера була чимось на зразок святині. Враховуючи, що всі відбитки рук належать хлопчикам-підліткам, можна зробити висновок, що в печері юнаки проходили щось на зразок обряду ініціації, в який входило нанесення контуру своєї руки на стіну.
Крім зображення рук, печера рясніє також малюнками людей, тварин, візерунків, геометричних фігур, сонця, сцен полювання. Унікальність даної печери послужила приводом для включення її в Список об’єктів, що перебувають під охороною ЮНЕСКО.
