Вже дуже скоро всі католики світу відзначатимуть головне свято року – Різдво. Образ Санта Клауса, шкарпетки, куди він кладе подарунки, та інші атрибути класичного американського Різдва нам знайомі. Але в різних краях є чимало своїх місцевих традицій і звичаїв, пов’язаних з цим святом. Багато з них можуть здатися нам цікавими і дуже екзотичними. Портал “Знай.ua” зібрав найцікавіші і незвичайні факти про зустріч Різдва в різних країнах.
1. Більшості маленьких поляків подарунки на Різдво приносить всім відомий Санта Клаус, він же Святий Миколай. Але є регіони, в яких цю важливу і відповідальну роботу виконують такі персонажі як: Зоряна Людина, Маленька Зірочка, Маленький Ангел і Дитятко Ісус. А на сході країни ще залишилися сім’ї, які чекають Діда Мороза.
2. В Австрії та частково в Німеччині до сих пір пам’ятають ще одного різдвяного персонажа на ім’я Крампус. Якщо за нашою традицією неслухняні діти просто залишаються без подарунка, то у австрійців і німців вони ще й отримують покарання різками від Крампуса. Та й виглядає він досить лякаюче, з рогами, копитами і дзвіночками. Особливо неслухняних дітей він може засунути в мішок і відвезти до свого замку. Суворі традиції суворих народів.
3. У Скандинавських країнах Різдво тісно пов’язане з дохристиянськими традиціями. Крім звичних обрядів, на півночі є чимало язичницьких елементів свята. Так, наприклад, у Данії необхідно задобрити ельфа на ім’я Ніссе, приготувавши йому пудинг або кашу. Вважається, якщо не залишити їжі для хитрого ельфа, то вранці він вкраде всі подарунки до того, як діти прокинуться. А в Фінляндії на Різдво належить відвідувати могили предків. Норвежці, в свою чергу, вважають, що в Святвечір активізуються відьми та інша нечисть. Так що треба гарненько заховати в будинку мітлу, щоб відьма не знайшла. А ісландський Санта Клаус всюди водить із собою помічників – тринадцять напівтролів досить кумедного вигляду.
4. Інша справа – сонячна Австралія. Своїх давніх традицій зимових свят у австралійців, само собою, немає. Зате Різдво – це вихідний і прекрасний привід повалятися на пляжі. А Санта приїде до відпочиваючих на дошці для серфінгу і роздасть подарунки.
5. Католицтво в Латинській Америці завжди було дуже специфічним. У багатьох мексиканських містах, наприклад, святкування Різдва – справа суспільна. Люди збираються у величезну колону, виносять з будинків керамічний посуд, разом йдуть до церкви, де цей посуд б’ють. Вважається, що разом з посудом йдуть всі негаразди і печалі старого року.
6. Діти в Каталонії всі як один знають, що до Різдва їм знадобитися поліно. Навіщо? Щоб вибити з нього подарунки. Це стара традиція, яка сягає корінням в дохристиянську добу. Різдвяне поліно встановлюють на спеціальному видному місці в кожному будинку. Вдень за ним прийнято доглядати, вкривати його ковдрою і носити йому їжу. А вночі діти починають бити поліно, щоб з нього посипалися маленькі подаруночки.
7. До речі, різдвяні традиції в США є збірною “солянкою” різноманітних європейських традицій. Санта Клаус прийшов туди з Німеччини та Голландії разом з першими переселенцями. А звичай ставити вдома ялинки прийшов з Англії. У Центральній Європі було прийнято прикрашати живі ялинки, а не рубати їх і нести додому. Англійці ж робили інакше через особливості місцевої природи.
8. Різдвяні пісні у католиків майже ідентичні, хоч і співаються на різних мовах. Саме цей факт став першопричиною різдвяного перемир’я під час Першої світової війни. Німці і британці почали співати пісні в Святвечір, кожні в своїх окопах. Поступово заспівали хором. І вирішили, що Різдво – не час для війни. Солдати ворогуючих армій обмінювалися шоколадом та випивкою, грали в футбол і фотографувалися. Командування обох армій було проти, намагалося боротися з цим явищем, але різдвяні перемир’я були неминучі. До речі, перші різдвяні пісні з’явилися в Італії в IV столітті н.е.
9. А ось знаменитий різдвяний вінок – це не католицька традиція. Його католики перейняли у лютеран, які традиційно тримали в будинку спеціальний вінок з чотирма свічками. Першу свічку запалювали в неділю за чотири тижні до Святвечора. Другу – через тиждень, третю – ще через тиждень. Останню свічку запалювали прямо перед Різдвом. Сам вінок традиційно розміщувався на обідніх столах і вівтарях церков.
10. У Бразилії на Різдво в церквах служать спеціальну месу – “Месу Півня”. Вважається, що саме цей птах своїм співом оголошує прихід Різдвяного ранку. Бразильці – народ веселий і комунікабельний, так що зимові свята для них – це не сімейне торжество, а загальне. У цей час на вулицях бразильських міст проходять масові гуляння, пісні і танці. Хоча в Святвечір все одно за столом в кожному будинку збирається вся родина.
