Одна з найдорожчих пляшок вина у світі – це «Chateau Lafite» 1787 року. Це вино було виготовлено за часів Великої французької революції, після чого перебувало у володінні третього президента США Томаса Джефферсона — пляшка навіть має його ініціали. 1989 року історичний артефакт було продано творцю журналу Forbes Малкольму Форбсу за 156 тисяч доларів.
З часом більшість вин стають ароматнішими і смачнішими, проте цю пляшку досі ніхто не наважується пити — через кисень, що просочився через пробку, напій з високою ймовірністю перетворився на оцет. Однак, у світі існує старіше вино віком 1700 років, яке на вигляд виглядає просто жахливо. Незважаючи на це, вчені вважають, що воно досі придатне для пиття. Але чому воно не зіпсувалося і яке на смак?
Найдавніше вино у світі віком 1700 років
Найстаріше вино у світі називається “Römerwein von Speyer” і було знайдено в 1867 році, під час вивчення однієї з давньоримських могил. Поруч із ним у римській гробниці було знайдено й інші пляшки, але всі вони були розбиті — вціліла лише одна. На думку вчених, це древнє вино було виготовлено приблизно 325 року нашої ери. Пляшка об’ємом 1,5 літра прикрашена ручками у формі дельфінів. Рідина в ній уже мало схожа на гарне вино, і більше нагадує брудну, напевно, смердючу жижу, яку ніхто в здоровому глузді не наважився б пити.
Проте, вчені вважають, що вино добре збереглося. Насамперед хороший стан вина повинен бути обумовлений тим, що пляшка закупорена за допомогою воску. У той час, як звичайна пробка вже давно згнила б, віск повністю вцілів, завдяки чому всередину пляшки не могли потрапити ні повітря, ні бактерії, ні щось ще. Крім того, у верхній частині пляшки знаходиться товстий шар оливкової олії, яку римляни додавали для збереження властивостей напою.
Отже, цілком можливо, що найстаріше вино досі може бути придатним для пиття. Але розкривати воскову пробку ніхто не хоче, тому що невідомо, як поведеться вміст пляшки після взаємодії з повітрям. Фахівці хоч і припускають, що тисячолітній напій безпечний для людини, але не знають точно, який її запах та смак. Мабуть, стародавнє вино пахне жахливо — враховуючи додавання до нього оливкової олії. На смак воно теж навряд чи комусь сподобається, від нього, напевно, може знудити. До того ж, алкоголь у напої також навряд чи залишився.
Чому вино з віком стає кращим
Виходячи з усього написаного вище виходить, що будь-яке вино має термін придатності. Тобто, якщо людина залишить пляшку алкогольного напою у своєму підвалі, і через тисячу років її знайдуть нащадки — вона не матиме чарівного аромату і смаку.
Так, деякі вина згодом стають кращими, але далеко не всі. Більшість вин непридатна для старіння – ніхто не може купити вино за 200 грн і зробити з нього вишуканий напій. Однак, якщо вино зроблено з хорошого врожаю винограду, витримане в дубовій бочці, за десятки або навіть сотні років воно може стати смачнішим і мати насичений колір.
В основному, вино з часом стає смачнішим завдяки взаємодії танінів з повітрям та іншими речовинами. Таніни – це група молекул, яка міститься в стеблах, насінні та шкірці виноградних ягід. Саме ці речовини надають вину терпкого смаку і залишають у роті приємні відчуття. Коли пляшка вина стоїть у темному місці довгий час, таніни взаємодіють із молекулами спирту та ефіру у вині. Через пробку у вино проникає трохи кисню, завдяки чому у пляшці відбуваються й інші хімічні реакції. Сукупність всіх цих явищ і дозволяє вину набувати глибокого смаку і аромату. Однак, якщо перетримати вино занадто довго, воно може втратити всі свої якості. А якщо не дотримуватись умов зберігання, вино зовсім перетворюється на оцет.
Слід зазначити, що за довгі роки люди навчилися штучно старити вина. Наприклад, древні римляни могли покращити смакові якості вина, помістивши його у спеціальну коптильну камеру. Сучасні технології дозволяють покращити смак та аромат вина шляхом його електризації, коли через алкогольний напій проводиться змінний електричний струм напругою у десятки тисяч вольт. Внаслідок впливу електрики, у вині збільшується кількість альдегідів та летких кислот, покращується забарвлення та зменшується концентрація складних ефірів. Як результат, смак вина стає тоншим і м’якшим.
