Археологи почали дослідження підземелля Софійського собору у Києві.
“Розпочали велику спелео-археологічну епопею: вже другий день поспіль розчищаємо провал стародавнього підземелля у садибі Софійського собору. Його досліджували 1916-го та у 1977-1979 роках. Але згодом покинули напризволяще. Через це з’явилися проблеми. З 2015 року на місці цієї підземної споруди утворилися кілька провалів та з десяток просідань ґрунту. Три роки ми доводили, що зволікання з розкопками можуть призвести до біди. Після утворення у квітні цього року чергового провалу, ми отримали “добро” на дослідження“, – написав у Facebook археолог у Національному заповіднику “Софія Київська” Тимур Бобровський.
Дослідник виявив давній прохід.
“Просідання відбулося посеред провалу, засипаного піском років 30-40 назад. Той – посеред ранішого, також засипаного провалу. Це перший наочний результат наших розкопок та науково доведений факт: марно засипати провали піском. А що ж нас очікує далі? Марудне вибирання піску з супутнім дослідженням культурного шару довкола. Коли “скінчиться” культурний шар, вибиратимемо саме заповнення провалу і будуватимемо вхідну шахту. А десь на глибині чотири метри від сучасної поверхні ми потрапимо до підземелля у тому самому місці, де 100 років тому Олександр Ертель знайшов єдину з досі зафіксованих у Києві берестяних грамот з отаким текстом: “Аще кто найде сей ходъ той найде велий кладъ Ярославовъ“, – підсумував Бобровський.