У Міністерстві освіти і науки експерти та громадськість обговорили питання забезпечення якості вищої освіти в Україні
Про це повідомляє Politeka, посилаючись на прес-службу Міністерства освіти і науки України.
На 2017 рік Міносвіти запланувало чотири ключові зміни:
– розроблення стандартів вищої освіти;
– напрацювання методичної бази і практичної допомоги вишу у створенні системи внутрішнього забезпечення якості;
– створення Національного репозиторію академічних текстів;
– використання технології ЗНО для відбору вступників до магістратури за спеціальністю 081 «Право».
Розроблення стандартів вищої освіти триває з листопада 2015 року, і до кінця 2017 року Міносвіти планують затвердити більшість із них: 120 для освітнього рівня «бакалавр», 80 – «магістр» і 50 – «доктор філософії».
«Зараз є наступний алгоритм: створення системи внутрішнього забезпечення якості вищих навчальних закладів, її сертифікація, акредитація вишу і самоакредитація освітніх програм. І це буде вже не просто академічна автономія, а високий рівень довіри держави вишам», – пояснив директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.
Важливим кроком на підтримку академічної чесноти стане створення до кінця 2017 року Національного репозиторія академічних текстів. У ньому будуть зібрані фактично всі освітні та наукові тексти в тому вигляді, в якому вони піддаються обробці, перегляду та порівнянню.
З 2017 року всі, хто вступатиме до магістратури за спеціальністю «Право», повинні здавати ЗНО. Торік цю технологію було апробовано в дев’яти вишах та отримала позитивну оцінку. Загалом відбір до магістратури за спеціальністю «Право» зі застосуванням ЗНО стане одним з інструментів для вирішення важливого завдання, передбаченого законом «Про вищу освіту»: введення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за окремими спеціальностями в 2019-2020 роках.
Під час обговорення директор департаменту вищої освіти нагадав, що загалом у проекті Плану сформульовані чотири ключові пріоритети у сфері освіти. Це – якісна, сучасна і доступна загальна середня освіта (нова українська школа); модернізація професійно-технічної освіти; забезпечення якості вищої освіти; нова система управління і фінансування науки.
«Ці чотири цілі повинні мати синергетичний зв’язок, адже у проекті є питання, де вища освіта пов’язана з новою українською школою, зокрема щодо реформи педагогічної освіти. Є точки дотику із професійно-технічною освітою, оскільки поступово реалізується завдання про переведення освітнього рівня «молодший спеціаліст» у сферу професійної освіти. Щодо науки, то останнім часом вона все активніше розвивається в університетах, а не лише в академічних організаціях», – наголосив Шаров.
Крім того, на думку Шарова, нам сьогодні потрібно перезавантажити систему післядипломної освіти, побудувати систему визнання неформальної освіти та інформального навчання.
