В умовах повномасштабної війни українці почали читати як ніколи раніше. За даними Українського інституту книги, понад третина населення регулярно тримає книгу в руках, що є безпрецедентним показником за останні роки. Читання стало засобом “рятування” та захисту від внутрішнього шуму.
Як повідомляє “Вчасно”, основну читацьку аудиторію в Україні зараз становлять жінки віком від 16 до 59 років, які є головними покупцями книжок. 54% читачів віддають перевагу україномовним виданням, а молодь дедалі частіше обирає нову українську прозу — коротку, емоційну, у форматі, зручному для споживання “на ходу”. Популярні жанри включають психологічну прозу, щоденники, поезію та автобіографічні історії.
За три роки український книжковий ринок пройшов стрімку трансформацію: від обвалу у 2022 році до стабільного зростання у 2024 році. Найбільший зсув – мовний: майже всі нові книжки тепер видаються українською.
Українська книжка тепер активно присутня в соціальних мережах: Instagram, TikTok, подкастах та Telegram-каналах. Молода аудиторія охоче ділиться цитатами та рекомендаціями, перетворюючи книгу на маркер “свого кола”. Це читання без ієрархії, де цінується те, що “чіпляє” та резонує, стаючи своєрідною щоденною психотерапією.
Нова українська література змінила темп, пропонуючи короткі есе, мікроісторії та інтимні спостереження, які можна прочитати за 10-15 хвилин. Це література у форматі рефлексії, без зайвого пафосу, що не вимагає від читача надмірних зусиль, лише відкритості. Український читач демонструє високу емоційну залученість: якщо книжка “зайшла”, її не просто читають – її цитують, нею діляться, вона стає частиною особистої історії.
Раніше книга чекала свого читача в бібліотеках. Сьогодні читач свідомо йде до книги. Книжкові мережі розширюються, створюючи нові простори в містах. Всеукраїнська мережа “Є”, наприклад, значно зросла, перетворивши книгарні на культурні осередки з кав’ярнями та зустрічами з авторами. Книгарні стали органічною частиною міського життя.
Проте, сільські бібліотеки дедалі частіше стоять порожніми. Багато з них зникли. Модель змінилася: книгу шукають ті, хто готовий почути. Головне – кожен вирішує сам, що читати, якою мовою, в якому форматі та де саме.
