Ситуація з математичною освітою в Україні набула загрозливих масштабів. За словами директорки Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко, велика частина цьогорічних випускників не змогла розв’язати навіть елементарні завдання з математики на національному мультипредметному тесті.
В інтерв’ю «Лівому берегу» вона зазначила, що причиною обурення у соцмережах через обов’язковість цього іспиту є не складність тесту, а катастрофічно низький рівень підготовки. На її думку, це вже не питання емпатії чи жорсткості — мова про загрозу для розвитку країни в цілому.
«Це не про те, чи шкода дітей, — підкреслила Вакуленко. — Це про те, що випускники не знають, з чого почати розв’язання задач, які відповідають рівню сьомого класу. І ця проблема лише поглиблюється».
Однією з ключових причин деградації математичних навичок школярів вона вважає масовий перехід на дистанційне навчання. На її думку, саме під час опанування математики вкрай важливо бачити зворотний зв’язок — як саме дитина вирішує завдання, де припускається помилок, і на якому етапі зупиняється. У дистанційному форматі це неможливо відстежити.
«Математика — це не теоретичне читання, а практична робота. Без щоденного тренування базові теми не засвоюються. А потім — ми вже п’яту частину від тисячі рахуємо на калькуляторі», — іронічно зауважила Вакуленко.
Директорка УЦОЯО наголосила, що базові знання з математики потрібні будь-кому — незалежно від професії. Йдеться про вміння порахувати відсотки, орієнтуватися в таблицях чи діаграмах, планувати особистий бюджет. Ідея про те, що «математика в житті не потрібна», вона назвала абсурдною.
Також вона нагадала, що НМТ — це не просто тест, а інструмент відбору для здобуття вищої освіти. І якщо йдеться про навчання в університеті, то воно передбачає не тільки здобуття фаху, а й здатність до критичного мислення, планування, аналізу.
«Хочемо ми цього чи ні, але університет — це про освіченість. Якщо комусь потрібна лише професійна підготовка — для цього існують коледжі», — заявила Вакуленко.
