Багато українських лікарів, які переїхали до Німеччини через війну, постає перед несподіваними труднощами. Німеччина, яка довгий час була символом надії для тих, хто шукає притулку, тепер ставить перед цими спеціалістами серйозні бюрократичні перепони.
Українські медики, які прибули до Німеччини, сподівалися на швидку адаптацію до місцевої системи охорони здоров’я. Проте реальність виявилася складнішою. З понад 1670 заявок на отримання медичної ліцензії, що надійшли від українських лікарів, лише 187 було схвалено. Процес розгляду триває дуже повільно, що викликає занепокоєння серед лікарів, політиків та навіть пацієнтів, які потребують кваліфікованої допомоги.
Ця ситуація відображає ширший контекст проблеми інтеграції біженців у Німеччині. Лише 30% українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, змогли знайти роботу в Німеччині. Це значно нижче, ніж показники в інших європейських країнах. Така ситуація свідчить про необхідність перегляду підходу до визнання іноземних професійних кваліфікацій.
Політики та медичні експерти неодноразово порушували питання про необхідність термінових реформ. Вони наголошують, що українські лікарі не тільки потребують підтримки для адаптації, але й можуть значно посилити німецьку систему охорони здоров’я.
Це взаємовигідна ситуація, де біженці отримують можливість працювати за спеціальністю, а Німеччина – додаткові людські ресурси в медичному секторі.
