Дослідники з Бернського університету вперше виявили доісторичне поселення перших землеробів на півночі Греції, датувавши його сплесками ізотопів вуглецю в деревині, пов’язаним із сонячними спалахами. Результати дослідження опубліковані у журналі Nature Communications.
Для визначення віку було використано поєднання методів дендрохронології, що полягає в аналізі річних кілець на дерев’яних елементах будов та радіовуглецевого датування. При цьому надійним хронологічним орієнтиром послужив раптовий сплеск космогенного радіовуглецю в 5259 до нашої ери (до н.е.), званий подією Міяке на честь японського фізика, який виявив, що потужні сонячні спалахи підвищують вміст ізотопу 14С.
Радіовуглецевий метод вимірює вміст ізотопу 14C, який дерево поглинає протягом усього свого життя і відкладає в різних кільцях. Потім ізотоп розпадається із періодом напіврозпаду 5730 років, що допомагає визначити приблизний час життя дерева. Однак датування з точністю до року можливе лише в тому випадку, якщо доступна безперервна хронологія річних кілець. Це можливо лише для трьох регіонів: південний захід США, північ передгір’я Альп та Англія/Ірландія.
Події Міяке сприяють виникненню піків вмісту вуглецю-14 у річних кільцях дерев. Близько 12 подій відбулися аж до 12 350 року до н.е. Це дозволило забезпечити точне датування стародавніх дерев’яних споруд археологічної пам’ятки Диспіліо на озері Орестіда.
Дослідники встановили річну хронологію кілець зростання, що охоплює 303 роки і закінчується в 5140 до н.е. У ході аналізу 787 шматків деревини було виявлено, що будівництво та облаштування поселення велося безперервно протягом майже двох століть, між 5328 та 5140 роками до н.е.
Внаслідок роботи дослідників Балкани стали першим регіоном, де вчені скористалися цією методикою для точного датування доісторичних пам’яток. Це також допоможе датувати інші стародавні поселення, що дозволить реконструювати історію виникнення та розширення сільського господарства в Європі.
