У NASA представили експериментальний електричний ракетний двигун H71M потужністю до 1 кВт, що має рекордну ефективність. За словами розробників, цей двигун змінить правила гри для майбутніх космічних місій у складі невеликих супутників у всіх сферах від сервісного обслуговування в межах орбіт навколо Землі до планетарних місій по всій Сонячній системі.
Джерело не розкриває подробиць. Загалом йдеться про суттєве доопрацювання та мініатюризацію добре відомих електроракетних двигунів на ефекті Холла. Це електричні двигуни, які використовуються у космосі понад 50 років. У NASA змогли створити більш ефективну та компактну версію цього двигуна. Так, якщо сучасні аналоги таких двигунів можуть переробити об’єм робочого тіла масою до 10% від маси апарату і працюють до кількох тисяч годин, новий двигун H71M зможе переробити об’єм палива до 30% від маси апарату протягом 15 тис. годин.
Двигун H71M дозволить збільшити маневровість невеликих супутників: вони зможуть літати далі, розганятися та гальмувати довше. У цьому безліч переваг та можливостей. Супутники самі підійматимуться на потрібну орбіту з низьких орбіт і зможуть самостійно йти до Марса та інших планет з геоперехідних орбіт, заощаджуючи стартові ресурси. Також більше можливостей для маневру отримають супутники із супутнього навантаження, які змушені слідувати за основним корисним навантаженням, що обмежує такі місії та, нарешті, сфера сервісних супутників для продовження термінів служби інших космічних апаратів отримає ефективний інструмент для операцій на орбіті.
У NASA поки що не збираються самостійно розвивати сферу електроракетних двигунів. Агентство передаватиме ліцензії комерційним структурам. Зокрема першою ліцензію на двигуни H71M придбала компанія Northrop Grumman. Вона вже створила власну версію двигуна під назвою NGHT-1X і зараз проводить тестування прототипу на зношування у вакуумній камері у власному дослідному центрі.
Дочірня компанія Northrop Grumman – SpaceLogistics – розробляє сервісний супутник Mission Extension Pod (MEP) з двома двигунами NGHT-1X. Очікується, що у 2025 році три апарати MEP піднімуть по одному супутнику зв’язку на вищі орбіти. Невеликі супутники MEP будуть служити свого роду «реактивними ранцями» для платформ, що обслуговуються. Вони будуть приєднуватися до них і забезпечуватимуть рух, що на роки продовжить експлуатацію на орбіті дорогого обладнання.
Коли нові електроракетні двигуни отримають широке комерційне поширення, у NASA не виключають можливості купувати їх для власних потреб та державних космічних програм.
