Кора нашої планети складається в основному з магматичних порід, що зустрічаються і на інших планетах земного типу, і на Місяці. За одним винятком: великих кількостей граніту ніде, крім нас, досі не знаходили. Лише тепер вчені помітили значні його поклади на звороті Місяця. Як граніт там з’явився – загадка.
Більшість земної літосфери складена з порід, що утворилися при затвердінні розплавленої магми, — базальтів та гранітів. Очікується, що вони також широко зустрічаються на інших небесних тілах, близьких за складом до нашої планети: на Місяці, Венері, Марсі. Однак якщо базальти та інші магматичні породи на них дійсно виявляються часто-густо, то граніт поки знаходили лише в незначних кількостях.
“Граніти – візитна картка Землі”, – кажуть геологи, але точно пояснити цей парадокс поки не можуть. Він може бути пов’язаний з особливостями утворення гранітів, які вимагають руху тектонічних плит і переміщення магми, що остигає, на велику глибину або присутності в ній води. Можливо, розібратися в цій загадці допоможуть поклади граніту, виявлені нещодавно на Місяці. Про них повідомляється у статті, опублікованій у журналі Nature.
Досі лише кілька зерен граніту було виділено у зразках місячного реголіту, доставлених на Землю астронавтами місій Apollo. Інструменти, що працюють на орбіті супутника, також не помічали великих скупчень цієї породи. Однак тепер з’явилися свідчення вельми значних покладів, що знаходяться на зворотному боці Місяця, в вулканічному комплексі Комптон — Білкович.
Про це говорить надмірне тепло, зареєстроване в тому районі китайськими зондами Chang’e-1 та Chang’e-2. Проаналізувавши їх дані, Метью Сіглер (Matthew Siegler) та його колеги з Південного методистського університету в Техасі дійшли висновку, що нагрівання виникає через розпад радіоактивних нуклідів, а в умовах сучасного Місяця такі елементи можуть утримуватися лише у граніті. За оцінками вчених, діаметр цього батоліту (масиву) сягає 50 кілометрів.
Швидше за все, граніт міг з’явитися там у результаті діяльності вулканів, які понад три мільярди років тому ще були активними . Але конкретний механізм його походження залишається незрозумілим. Тектоніки плит, завдяки якій великі обсяги магми могли йти глибоко під поверхню і випробовувати вкрай високий тиск і температуру, на Місяці не було ніколи. Інший шлях утворення гранітів вимагає магми з великим вмістом води, чого на супутнику Землі теж немає.
“Якщо води немає, то граніту потрібні екстремальні умови. У нас виходить система, в якій немає ні води, ні тектоніки, але граніт є. Можливо, на Місяці колись вода таки була [у великих кількостях], принаймні, у цьому конкретному місці? Чи тут була особливо висока температура?” – Зауважив Метью Сіглер. Все це — питання, які ще чекають на відповіді.
В останні роки все більшу популярність набирає гіпотеза про те, що Місяць утворився в основному із земних порід за сценарієм мультиімпактного перенесення. У його рамках поява покладів граніту на супутнику цілком логічна, адже безліч падінь великих астероїдів неминуче мали рано чи пізно потрапити в район, багатий гранітами, а потім «доставити» їх на Місяць.
