Міжнародна група вчених зафіксувала та провела аналіз зіткнення як мінімум трьох скупчень галактик. В результаті сформувалося гігантське скупчення, якому надали назву Abell 2256 – воно також діє як один з найбільших у Всесвіті прискорювачів частинок.
Скупчення галактик Abell 2256 знаходиться на відстані 780 млн. світлових років від Землі і в поперечнику займає близько 100-200 кілопарсек. Його зображення було отримано поєднанням даних кількох обсерваторій: дані з космічних рентгенівських телескопів Chandra (США) та XMM-Newton (Європа) позначили синім кольором; знімки радіотелескопів GMRT (Індія), LOFAR (Нідерланди) та VLA (США) – червоним; знімки, отримані обсерваторією Pan-STARRS (США) у видимому та інфрачервоному діапазонах – білим та блідо-жовтим.
Астрономи, які вивчають цей об’єкт, спробували з’ясувати, що призвело до виникнення цієї складної структури, і кожна обсерваторія розкрила їм свою частину загальної картини. Скупчення галактик – одні з найбільших об’єктів Всесвіту. Вони містять сотні і навіть тисячі галактик, а також гігантські обсяги перегрітого газу, температура якого становить мільйони градусів — зафіксувати його присутність можна лише в рентгенівському діапазоні.
Радіовипромінювання здійснюється іншими джерелами. По-перше, це потоки частинок, що випускаються тонкими струменями з надмасивних чорних дірок – галактичних ядер. Ці потоки або формують тонкі промені (позначені як C та I), або проходять через газові хмари, в яких уповільнюються і формують нитки або складніші форми (A, B та F). Ще одним джерелом радіохвиль є так звані релікти, сформовані ударними хвилями, які прискорили частки у газових хмарах.
Нарешті поблизу центру зіткнення розташований ще один об’єкт — «ореол» радіовипромінювання. На загальній картині він перекритий рентгенівським випромінюванням газової хмари і більш тьмяним, тому дослідники опублікували окремий знімок радіочастотного діапазону. Вчені припускають, що цей об’єкт сформувався через вторинне прискорення частинок при різких перепадах температури та щільності газової хмари, що утворюються при зіткненні галактичних скупчень. Втім, деякі особливості даних радіочастотного діапазону ця модель не пояснює, тому вчені продовжують досліджувати Abell 2256.
Джерело: Phys.Org
