Сім моторошних древніх катастроф, які змінили наш світ

2748

Вивчивши історію нашої планети можна помітити, що життя на Землі сотні разів опинялося на межі знищення — подекуди навіть дивно, як людству вдалося дожити до 20 століття, пише ФОКУС, з посиланням на Ancient Origins.

Кратер Чиксулуб та масове вимирання

Мабуть, варто розпочати з катастрофи, яка буквально змінила все на Землі – падіння астероїда та масове вимирання. Сліди тієї давньої катастрофи знаходяться на мексиканському півострові Юкатан і є масивним кратером Чиксулубом, 80 км завширшки і 20 км завглибшки, який обрушився на Землю близько 66 мільйонів років тому.

Дослідники вважають, що астероїд, який стер з лиця Землі динозаврів та багатьох інших, був близько 10 кілометрів у діаметрі. Якщо вам здається, що це не такий і великий астероїд, подумайте, з якою швидкістю він рухався і зіткнувся з нашою планетою — це сталося з потужністю понад мільярд атомних бомб. Вчені вважають, що на той момент ударні хвилі відчувалися по всій поверхні планети.

Мільйони тонн попілу, газів та сміття заповнили атмосферу, заблокувавши сонце, а вітер зі швидкістю понад 900 кілометрів на годину зривав усе на своєму шляху. Вчені вважають, що за вибухом було глобальне похолодання, при цьому уламки метеорита розлетілися по Землі і були настільки гарячими, що викликали масові лісові пожежі.

У результаті з лиця Землі були стерті 75% всього життя.

Цунамі Північного моря

Ще близько 8 тисяч років тому між північною Шотландією, Данією та Нормандськими островами розташовувалися острови, відомі як Доггерленд. Це місце стало притулком для різних мезолітських племен і описувалося як доісторичний сад Едем.

Дослідження показують, що близько 20 тисяч років тому викид талої води з льодовикового озера Агассіс у Північній Америці призвів до підвищення рівня моря — вважається, що він збільшився приблизно на 60 сантиметрів. В результаті Доггерленд поринув під воду і від нього залишилося лише кілька окремих островів.

На цих островах все ще жили люди і все було добре, поки недалеко від сучасної Норвегії не трапився масовий зсув, який викинув у воду близько 3 тисяч кубічних кілометрів землі. Це спровокувало масштабне цунамі, яке стерло залишки островів разом з усіма їхніми жителями. Вчені вважають, що масштаб цунамі того часу можна порівняти з висотою хвилі, яка спустошила деякі райони Японії в 2011 році.

Нове дослідження показує, що деякі люди, вражаюче, пережили руйнівне цунамі в Доггерленді.

Дамганський землетрус

22 грудня 856 року нашої ери на території сучасного Ірану стався сильний землетрус магнітудою 7,9. Дослідники вважають, що епіцентр землетрусу знаходився під тогочасною столицею Дамганом, а сам землетрус поширився на рекордні 320 кілометрів.

Відомо, що причиною став альпійський пояс землетрусів, який є геологічною силою, яка колись допомогла створити гірський масив Альп і вважається одним із найсейсмічніших активних регіонів світу.

Тоді моторошний землетрус забрав життя близько 200 тисяч чоловік і став п’ятим за величиною землетрусом в історії. Дослідники вважають, що ця катастрофа стерла з лиця Землі не тільки Дамган, але також сильно пошкодила міста Ахевану, Астан, Таш, Бастам і Шахруд.

Вчені також виявили, що землетрус зруйнував систему каналів і джерел, а зсуви перекрили струмки — внаслідок чого ті, хто не помер одразу, загинули через відсутність водопостачання.

Антонінова чума

Між 165 і 180 роками Римська імперія була вражена жахливою чумою, яку назвали чумою Антоніна на честь однієї з її жертв Марка Аврелія Антонія. Крім того, її також називають чума Галена на честь грецького лікаря, який першим задокументував захворювання.

Дослідники вивчили працю Галена і дійшли висновку, що причиною чуми стала особливо небезпечна форма віспи та кору. Передбачається, що хвороба була занесена в країну римськими солдатами, коли вони поверталися додому з битв на Сході.

Відомо, що чума поширилася швидко по всій території Римської імперії і навіть вийшла за її межі – постраждали деякі племена на півночі. Дослідники вважають, що чума Антоніна забрала життя близько 5 мільйонів людей. Наприклад, згідно з записами історика Діо Касія, лише в Римі щодня гинули близько 2 тисяч людей. Вчені підрахували, що смертність від цієї чуми склала близько 25%, тобто кожен четвертий інфікований помер.

Ангел смерті стукає у двері під час чуми Антоніна у Римі

Виверження Везувію

Це, мабуть, одне з найвідоміших вивержень вулкана за всю історію людства. Відомо, що у 79 році нашої ери Везувій навіть подавав “попереджувальні знаки” місцевому населенню, які вони, на жаль, проігнорували. В результаті смертоносна хмара перегрітого газу викинулася в небо і піднялася на 33 кілометри — з неба сипалося розплавлене каміння, пемза та гарячий попіл, а гарячі потоки кинулися вниз, змітаючи все на своєму шляху.

У тіні Везувію ховалися два міста: Помпеї, всього за 8 кілометрів, і Геркуланум, яке знаходилося ще ближче. В результаті жителі цих двох міст задихнулися від пилу, згоріли живцем або були задушені уламками та застигаючою лавою. Відомо, що загальне населення обох міст становило близько 20 тисяч людей — дотепер вчені не знають, скільки людей загинуло внаслідок виверження Везувію, проте на місці катастрофи в кожному з міст знайшли останки близько 1,5 тисячі людей.

На століття Помпеї були забуті, поки їх знову не відкрили в 1631 нашої ери після чергового виверження в цьому районі. І лише у 20 столітті в ході розкопок вчені змогли вивчити масштаб виверження Везувію. Через те, що лава рухалася дуже швидко, вона буквально поховала у собі тіла жертв, які згодом згнили, але залишили порожнини. В результаті вчені заповнили ці простори гіпсом та змогли отримати жахливі статуї жертв виверження Везувію.

Мешканці Помпеї, жертви виверження Везувію

Чума Юстиніана

Ця чума обрушилася на східну Римську імперію з 51 до 549 року нашої ери. Вона була настільки масштабною, що охопила Середземномор’я, Європу та Близький Схід, у тому числі постраждали Сасанідська та Візантійська імперії, а Константинополь взагалі опинився в епіцентрі чуми Юстиніана.

Ця чума була названа на честь візантійського імператора Юстиніана I, який на той час був при владі. Історики вважають, що імператор був одним із небагатьох, кому вдалося вижити після зараження цією чумою.

Дослідники вважають, що чума знищила п’яту частину населення Константинополя, звідки перемістилася до Римського Єгипту 541 року нашої ери і зберігалася в Європі до 549 року. Точна цифра загиблих від чуми Юстиніана невідома, проте передбачається, що за день у Константинополі гинули близько 5 тисяч людей. Також дослідники вважають, що ця чума була викликана тією ж бактерією, що і бубонна чума у 1347-1351 роках.

Святий Себастьян благає про життя могильника, який захворів на чуму під час Павійської чуми 7-го століття, автор Хосе Ліферінкс, близько 1497 року

Війни Трьох Королівств

Цей період охоплює 220–280 роки нашої ери. Цей час відомий як Троєцарство — Китай тоді був розділений на три династичні держави Цао Вей, Шу Хань та Східне У. Вважається, що цей період став одним із найкривавіших періодів за всю історію людства.

В цей період у регіоні майже не припинялися воєнні дії, а втрати були колосальними:

  • Об’єднавчі війни Цинь — загинули близько 2 мільйонів осіб;
  • Повстання жовтих пов’язок — загинули від 3 до 7 мільйонів осіб;
  • Масові бої у яких брали участь армії чисельністю понад 500 тисяч жителів.

Згідно з підрахунками істориків, заснованих на переписі населення, розбіжність між даними на початку цього періоду і наприкінці становить майже 40 мільйонів осіб. Втім, вчені схильні думати, що під час битв насправді загинуло близько 12 мільйонів людей. Однак пояснюють, що подібний демографічний спад міг залежати одразу від кількох факторів:

  • військові дії;
  • голод;
  • епідемії.
У період Троєцарства з 220 до 280 року нашої ери в Китаї загинуло близько 40 мільйонів людей. Битва при Орої-Джалату, 1756 р


• не пропусти