Вчені виявили, що на планеті GJ 1252b, яка обертається навколо зірки спектрального класу M, немає атмосфери. Оскільки такі зірки є найбільш поширеними у Всесвіті, а навколо них часто знаходяться планети, схожі на Землю, відкриття може значно звузити коло пошуку позаземного життя.
Зірки спектрального класу M — найпоширеніші у Всесвіті, часто у їхній зоні обертаються планети, що нагадують Землю. Досліджуючи одну з подібних планет GJ 1252b, вчені з Каліфорнійського університету в Ріверсайді (США) дійшли висновку, що вона взагалі не має атмосфери і, отже, не може бути домом для живих істот. Відкриття, опубліковане в журналі Astrophysical Journal Letters, може суттєво звузити коло пошуку життя на інших планетах.
GJ 1252b трохи більша від Землі, але розташована набагато ближче до своєї зірки, ніж наша планета до Сонця. За один земний день вона встигає зробити два оберти навколо своєї зірки. Мабуть, тиск випромінювання зірки виявився настільки великим, що повністю знищив атмосферу планети.
Через сонячне випромінювання Земля також втрачає частину своєї атмосфери. Однак вулканічна активність та інші процеси круговороту вуглецю роблять цю втрату ледь помітною. Знаходячись поблизу своєї зірки, GJ 1252b не може заповнити втрачені кількості вуглекислого газу аналогічним чином. У Сонячній системі ця доля спіткала Меркурій.
Автори нового дослідження вимірювали інфрачервоне випромінювання планети під час вторинного затемнення. Цей тип затемнення відбувається, коли планета проходить за зіркою. Вимірювання показали, що денна температура на GJ 1252b досягає 1228 градусів за Цельсієм. Це і низький поверхневий тиск привів дослідників до висновку, що планета повністю не має атмосфери.
Моделювання також показало, що навіть якби на GJ 1252b було у 700 разів більше вуглекислого газу, ніж на Землі, вона все одно не змогла б утримати навколо себе атмосферу. Зіркам спектрального класу М, як правило, властиво більше спалахів активності, ніж Сонцю: це ще сильніше знижує ймовірність того, що навколишні планети можуть бути заселені.
Стан GJ 1252b може стати поганою новиною для астробіологів, адже на околицях Сонця налічується близько п’яти тисяч зірок, більшість із яких — М-карлики. Саме вони є однією з дослідницьких цілей космічного телескопа імені Джеймса Вебба.
Джерело: iopscience.iop.org
