Багато хто вважає, що біблійні історії – чистої води вигадка. Але сьогодні існує безліч археологічних знахідок і результатів наукових досліджень, які доводять, що для багатьох ситуацій, описаних у Біблії, було реальне підгрунтя.
1. Створення Ковчега
У 2014 році чотири студента-фізика з університету Лестера вирішили перевірити правдоподібність інструкцій з будівництва Ноєвого ковчега, наведених в Книзі Буття. Вони захотіли з’ясувати, чи зможе фактично плавати ковчег розмірами 300 ліктів в довжину, 50 ліктів завширшки і 30 ліктів у висоту. Одиниця виміру “лікоть” приблизно становить 48 см, а це означає, що ковчег повинен бути 145 метрів в довжину, 24 метра в ширину і 14 метрів у висоту. Подібні розміри мають невеликі сучасні вантажні судна.
Біблія стверджує, що ковчег був зроблений з дерева гофер, але ніхто не знає, що це за порода. Передбачається, що це різновид кипариса, тому саме його студенти взяли для своїх розрахунків. Оскільки порожній ковчег з кипариса буде важити близько 1,2 млн кг, то розрахунки показали, що судно в формі коробки змогло б перевозити майже 51 млн кг вантажу.
Оскільки в Біблії було написано, що на борт було взято “кожної тварі по парі”, було вирахувано, що на борту Ковчега змогло б поміститися 35 000 рвзних тварин (тварини, які могли вижити самостійно під час Потопу, не враховувалися).
2. Володарювання Ієзавелі
Підступна Ієзавель досить часто згадується в Книзі Царств. У дев’ятому столітті до нашої ери вона вийшла заміж за ізраїльського царя Ахава, хоча була фінікійкою, поклонялася божеству Ваалу. За біблійними переказами, цариця Ієзавель хотіла навернути ізраїльтян в свою релігію і була готова вбити єврейських пророків, щоб зробити це. Ієзавель ставила печатку Ахава на різних документах, які сприяли введенню нової релігії. Це не пройшло повз увагу, чаша терпіння переповнилася і царицю викинули з вікна на поживу собакам.
Історики вже давно припускали, що цариця Ієзавель могла сама затверджувати закони в Ізраїлі, незалежно від Ахава. Підтвердження тому може критися в кам’яному письмі, виявленому в Ізраїлі 1964 року, на якому зображені подвійна кобра, сокіл Гора і крилатий сонячний диск, який згідно зі Старим Заповітом трактувався як знак королівської влади. Ряд вчених припускають, що це була особиста печатка Ієзевелі, але автентичність відбитку печатки підтверджена була.
3. Єврейський первосвященик Каяфа
Каяфа, який згадувався в Євангелії від Іоанна, від Матвія, від Луки, а також Діяннях апостолів, був первосвящеником Іудеї. Саме він головував на суді над Ісусом і прийняв рішення про його страту. У 1990 році працівники, які вели роботи по розширенню дороги в Єрусалим, наткнулися на древню печеру, в якій були поховані 12 Оссуарій – коробок з кістками мертвих. На одній з них зберігся напис “Йосипе, сину Каяфи”. В іншій з коробок були знайдені кістки 60-річного чоловіка, що приблизно відповідає віку Каяфа на момент його смерті. Археологи також відзначили, що в одному з Оссуарій зберігалися 43 бронзові монети 1 століття.
4. Сілоамська купіль
Євангеліє від Іоанна розповідає історію про те, як Ісус відновив зір сліпому, намастивши його очі глиною, а потім змив її водою з Сілоамської купелі. Цей басейн був основним водним резервуаром в Єрусалимі під час Старого Заповіту, але був зруйнований загарбниками за кілька століть до народження Ісуса. Пізніше купіль відновили, але не було жодного свідчення про те, що вона існувала в першому столітті. Проте, Сілоамська купіль була знайдена саме там, де вона згадувалася в Євангелії від Іоанна. У 2004 році працівники, які намагалися відновити пошкоджену каналізаційну лінію, виявили сходи, що ведуть до басейну. Археологи розкопали сам трапецієподібний басейн близько 69 метрів в довжину. Басейн, можливо, використовувався для ритуальних купань, плавання або забезпечення жителів міста прісною водою.
5. Будинок, де виріс Ісус
Хоча деякі люди досі стверджують, що Ісус ніколи не існував, інші стверджують, що Ісус насправді народився близько 4 р. до н.е., і був вихований у єврейській вірі в Назареті. Археолог Кен Дарк вважає, що він знайшов будинок першого століття, в якому Ісус жив в дитинстві. У 1880 році черниці вперше виявили древнє кам’яне житло, побудоване в схилі пагорба.
Артефакти, знайдені в будинку, дозволили археологам припустити, що там проживала єврейська сім’я. Наприклад, вапнякові горщики використовувалися в основному євреями, тому що вапняк вважався особливо чистим. Також зберігся шотландський текст шостого століття, який описує паломництво на Святу Землю, в тому числі відвідування церкви в Назареті, на місці якої колись був будинок, в якому в дитинстві жив Господь. Хоча будинок був покинутий протягом першого століття нашої ери, Дарк стверджує, що під час візантійського періоду, коли він був прикрашений мозаїкою, він вважався будинком Ісуса. Візантійці також побудували церкву біля будинку, яка була спалена в 13-м столітті.
6. Стіна царя Соломона
У Першій книзі Царств було сказано, що цар Соломон побудував стіну навколо Єрусалиму. На початку 2010 року видатний археолог Ейлат Мазар оголосила про те, що ця стіна була знайдена, разом з іншими оборонними спорудами, які були датовані епохою Соломона, а саме 10 століттям до нашої ери. Стіна близько 70 метрів в довжину і 6 метрів у висоту розташовувалася приблизно там, де була міська межа Єрусалима в той період часу. Команда Мазар розкопала частини інших оборонних споруд в цьому районі, у тому числі сторожову вежу.
7. Мідні копальні
За біблійними переказами, цар Давид боровся з Єдом. Багато вчених вважають, що біблійний конфлікт був перебільшений, бо Ідумея і древній Ізраїль (або Іудея) не були достатньо розвинені, щоб зібрати великі армії для війни. Проте, в 1997 році, археологи, які вивчають територію Ідумеї (сучасна південна Йорданія), знайшли докази досить розвиненого суспільства, основним заняттям якого був видобуток міді і нарощування військової потужності. Виявилося, що в даному регіоні були десятки мідних рудників. На підставі віку кераміки, знайденої на цих рудниках, було встановлено, що вони активно використовувалися за часів царя Соломона. Це надає правдоподібність Книзі Буття, в якій говориться, що царі Ідумеї раніше правили Ізраїлем.
8. Стіна Неємії
Раніше вже згадувалася стіна Соломона навколо Єрусалиму. Але в історії міста були настільки бурхливі часи, що ця стіна неодноразово перебудовувалася, про що також згадувалося в Біблії. У шостому столітті до нашої ери Вавилон завоював Юдею, а євреї були відправлені у вигнання. Пізніше Персія перемогла Вавилон і дозволила євреям повернутися до Єрусалиму. У книзі Неємії розповідається про те, як Неємія мобілізував євреїв, щоб відновити стіни і ворота Єрусалиму всього за 52 дня. У 2007 році Ейлат Мазар заявила, що її команда виявила 5-метрову шириною стіну Неємії під час розкопок, як вони вважали, палацу царя Давида.
9. Цитадель Весни
Під час майже 20-річних розкопок в місті Давида, археологи знайшли в 2014 році “Цитадель Весни”, масивну фортецю 18-го століття до нашої ери, яка охороняла Гіхон від загарбників в стародавні часи. Стіни вежі були 7 метрів завтовшки, а до джерела Гіхон вів укріплений прохід.
10. Рідне місто Голіафа
Хоча ніхто не виявив величезного черепа з раною від каменю з пращі в ньому, археологи вважають, що вони знайшли рідне місто Голіафа – Геф між Ашкелон і Єрусалимом. Під час розкопок Гефа археологи виявили 3000-річний рогатий кам’яний вівтар у відмінному стані, схожий на ті, які були описані в книгах Царств і Виходу. Однак, вівтар филістимлян має два роги, в той час як біблійні вівтарі – чотири, тому ще ведуться суперечки щодо знахідки. Филістимляни – народність, яка жила навколо Гефа протягом 10 і 9 століть до нашої ери, під час епохи Давида і Соломона. Аспекти цієї культури були досить точно описані в Біблії.
