У цих книжках – про минуле і майбутнє, з яких складається наша сучасна історія. Без розуміння цього ми так і житимемо в чужій реальності. Холодній, як зима, в якій не зігріє ані плед, ані чашка чаю – лише активна праця на перемогу і робота думки про це.
Вероніка Волинська. Екзистенція. – К.: Фенікс, 2023
Попри досить різні історії героїв, три повісті у збірці «Екзистенція» Вероніки Волинської об’єднані темою мандрів у часі та просторі та найголовнішої мандрівки у житті кожної людини – подорожі до себе. Так, може здатися, що герой першої повісті, яка дала назву всій збірці, живе потрійним життям. Як журналіст-фрилансер Тит вдень пише статті для мережевих видань про дослідження супутника Титан, вночі грає у комп’ютерну гру, де б’ється із навалою зомбі, а після бачить химерні сни. І все це відбувається в часи кліматичного катаклізму – надзвичайно холодна зима призвела до змін у соціальному житті та до появи кліматичних біженців; кордони південних країн закриті, десь випробовують кліматичну зброю. Проте для інтроверта Тита найважливіше знов відшукати себе, адже його засмоктує екзистенційна криза. Розраду дає спілкування по скайпу з дівчиною на ім’я Андромеда, в яку він закохався. А також спілкування у дивних мандрівках-снах із відомими постатями з різних часів, як-от із Альбером Камю, автором культового роману «Сторонній». «– Я не знаю, як бути, – зізнаюся я. – Гадаю, що знаєш. Щоб повернутися до життя, абсурд слід подолати. – Як? – Зробити стрибок…». Щодо стрибків – це, крім першої повісті, дійство в якій щоразу прискорюється, стосується решти двох текстів у збірці. У повісті «Кванто», де описується наше майбутнє з переміщеннями свідомості в минуле, історик мистецтва Антон Саган вирушає у подорож до середньовічного Парижа. Звідки мандрує до Кванто, подорож до якого описано у «Квантовій трагедії» місцевого поета Дантуса. А повість «Фуга» з цієї фантастичної збірки – взагалі про суцільні переміщення під дією спеціального препарату, під час яких головний герой (чи героїня?), бажає припинити стрибання тілами і хоче залишитись в якомусь одному. Чи вдасться героям усіх трьох повістей відшукати шлях до себе, до розуміння своєї природи і свого місця у Всесвіті?
Річард Докінз. Політ фантазії. Природні і рукотворні способи обійти гравітацію. – К.: Лабораторія, 2023
Ця книжка відомого популяризатора науки – дослідження історії польотів від міфічного Ікара, якому так і не вдалося підкорити небо, вимерлих птахів-гігантів до сучасних літальних апаратів. Тож, знов-таки, через науку, ідеї та уяву у дослідженні Річарда Докінза «Політ фантазії. Природні і рукотворні способи обійти гравітацію» маємо справжній виклик гравітації і відкриття секретів про те, як природа і людина навчилися долати силу тяжіння і підніматися в небо. Таким чином, перед нами повна історія польотів, яка пояснює, як живі істоти піднялися в небо і надихнули людей на власні надзвичайні подвиги. Також у книжці порівнюються походження та механізми, які дозволяють здійснювати політ штучним літальним апаратам, таким як літаки, гелікоптери та повітряні кулі, та тваринами, які навчилися літати завдяки еволюції. Адже людство навчилося літати завдяки своєму розуму, про що зокрема свідчить наявність у нашому житті парапланів, літаків, гелікоптерів, ракет і навіть реактивних ранців, завдяки чому польоти сьогодні цілком реальні. Ми пройшли настільки довгий шлях, що тепер можемо навіть невагомо літати в космосі. «Здається, що літання – це надзвичайно корисна здатність, придатна для найрізноманітніших речей, – нагадує автор і тут-таки запитує: – У такому разі ви можете запитати, чому всі тварини не літають? А точніше, чому багато тварин вирішили зайти так далеко, що втратили свої чудові крила, які колись мали їхні предки? Наука дає змогу подорожувати в часі, чи то вперед у компанії Всесвіту, що приголомшливо розширюється, чи то назад через уламки щойно народженої Сонячної системи до початку самого часу. Політ – це втеча від гравітації у третій вимір, і так само наука — це втеча від сірої нормальності повсякдення, яка відкриває шлях до захмарних висот фантазії. Тож розправмо крила та погляньмо, куди вони нас віднесуть».
Анастасія Євстратенко. Ніж у рибі. – К.: Прометей, 2023
Ця книжка – про майбутнє, а саме – про 2028 рік, коли вже декілька сезонів школярів розподіляють у навчально-розважальні центри, щоб ті нарешті змогли спокійно відвідувати заняття та грати разом у дозволені ігри. В них жодної небезпеки для вихованців, жодних ризиків. Однак головним героям цієї історії є замало дозволеного і вони завзято шукають собі пригод. Таємний хід відкриває їм підвал, в якому загадковий вчений досліджує тунелі часу і йому якраз дуже потрібні піддослідні. Чи зможуть друзі разом із чумаками побороти Вологолове чудовисько, яке відлякує відвідувачів корчми? Чи зможуть знайти того, хто вбиває археологів та краде скіфські курильниці? і головне, чи зможуть вони повернутись назад, у свій час? Але для початку треба з нього вибратися у дивовижний світ. «- Пароль? – запитав голос із віконця у залізному паркані. – Ніж… – почала відповідати смаглява дівчина в чорній куртці, але її перебив той самий голос. – Тихо! Зробіть так, щоб шпигунка не почула. – Слоне, будь ласка, затули їй вуха, – попросила смаглявка свого напарника. Патлатий світловолосий хлопець у схожому темному одязі стиснув голову іншої дівчинки, що стояла поряд з ним. Очі в неї були зав’язані шматком пожовклої тканини, від якої ще й смерділо затхлим супом. Дві світло-русі косиці похнюплено визирали з-під пов’язки. Одяг у шпіонки був весь білий, на відміну від вбрання її стражників. Смаглявка, упевнившись, що Слон зробив усе як слід, чітко, але тихо вимовила: – Кажу пароль: ніжу рибі! Дверцята з тріскотом відчинились, і чорно-біла компанія з трьох осіб – вартовий залишився на посту – попрямувала до входу на напівзруйнований автомобільний завод».
Зоряна Живка. Ангел на ймення Грушка. Дітям про Голодомор. – Л.: Свічадо, 2023
Ця дитяча, здавалося б, книжка насправді про цілком доросле життя її малих героїв. Як їздили до баби в село, як забороняли кидати хліб на землю і не доїдати з тарілки. Щоправда, «лихі люди», які прийшли забирати хліб в історії Зоряни Живки «Ангел на ймення Грушка. Дітям про Голодомор» це досі не «комуняки» чи «москалі», як закидатимуть авторці, утім, книжка все ж таки для малят. І тим не менш, малята різні бувають – можна було би й спробувати хоч раз у цьому жанрі назвати речі своїми іменами. Зрозуміло, що були й не лише москалі, але й свої, партійні, але їх вже не люди, Бог карав. «Прибіг він якось до матері, увірвався в хату, схопив її за свитку й трясе: «Скажи, відьмо, чого в тебе діти вже скільки місяців хліба не нюхали й живі-здорові, а мої попухли й лежать колодами?» Ми на печі принишкли – страшно: дядько, мов той ведмідь у кожусі, а мати худа, зморена, в латаній свитині. Мати стала, ставно так, аж виросла наче, подивилася йому в очі та й каже: «Бо мене Бог на світі держить! Бог і правда! « І він якось ізнишк тоді, ніби й поменшав, розвернувся та мовчки пішов…» Ну, а так, звісно, книжка, будучи побудована на родинних переказах, створена на допомогу батькам і педагогам, бо порушує важливе питання: як говорити з дітьми про національну трагедію – Голодомор і колективізацію.
Рональд М. Рапі. Допомога вашій тривожній дитині: покрокова інструкція для батьків. – Житомир: Морфеус, 2023
…Щодо виходу цієї книжка варто, мабуть, насамперед згадати, як було у нас донедавна із ставленням до дітей? Адже вони боялися всього – темряви, страховиськ під ліжком, а також, погодьмося, батьків. «Якщо загубиш рукавички, додому можеш не приходити!» – доводилося чути? Або взагалі: «Лікарю, не кажіть мамі, що я вмираю, бо вона сваритиметься! « Зараз не так, зараз «боюсь померти без тебе» кажуть зазвичай діти, полишені на хвильку мамою біля крамниці. Сподіваємось, книжка Рональда М. Рапі «Допомога вашій тривожній дитині: покрокова інструкція для батьків» закріпить цю тенденцію. Бо якщо фобії призводять до повторюваної поведінки дитини, – це вже стає реальною загрозою. Крім того, задавнюючись, такі негативні прояви можуть даватися взнаки ще й у дорослому віці. Ось чому в книжці цього автора маємо випробувану програму подолання дитячої тривожності. Її розробники – визнані західні професіонали, які мають багаторічний досвід у клінічній психології, практичні кейси лікування тривожності, панічних атак, обсесивно-компульсивних розладів. Таким чином, книжка є дієвим порадником для батьків, які мають дітей із такими проблемами, а також буде корисною всім, хто цікавиться практичною психологією.
автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ
