Вражають книжки у цій добірці насамперед незвичними сюжетами, до яких варто додати психологічну напругу, яскраві образи і динамічну оповідь. Саме це робить з них справжні бестселери, які варто прочитати цієї спекотної пори – у відпустці, на відпочинку, вдома.
Володимир Єшкілєв. Патерн. – Х.: Фабула, 2021
Автор цієї захоплюючої історії – відомий майстер конспіралогічних теорій, викладених у багатьох його знакових романах. Від Сковороди і Гетьманщини до космічних одіссей і кримінального світу – така розмаїта тематика його творів, в яких обов’язково живе дух авантюри. Так само у його новому гостросоціальному романі про лабіринти шоу-бізнесу, в яких не лише запалюють нові «зірки», але й завзято ділять грошові потоки та воюють за рейтинги, готові на зйомки для закритих сайтів й навіть на вбивство. Більше, того, автор переконаний, що це маленька модель нашого великого світу. «Акваріум нашого світу здається нам океаном, – дізнаємося ми із вступу до роману. – Ми не бачимо тих, хто за його стінками. Ми не знаємо, хто затверджує ролі лідерів і героїв. Хто пише сценарії політикам і володарям думок. Ми не знаємо, звідки присилають режисерів вселенського шоу. Ми живемо у світі, створеному не нашою волею. Ми граємо за чужими правилами. Але одного дня стінки акваріуму можуть тріснути». Тож у романі ми крок за кроком наближаємося до верхівки піраміди, дізнаючись про босів «системи», які контролюють індустрію заборонених задоволень.
Андрій Горбунов. Гліл. – К.: Фенікс, 2021
Щоб ви сказали, якби дізналися, що ваше місто має свого дзеркального двійника, як-от у цьому міському фентезі? З одного боку, за сюжетом, до «темного» Львова можуть потрапити лише маги з чаклунами, а з іншого, ніхто не застрахований від того, що заблукає до потойбічного міста під час нічної прогулянки. Принаймні таких прикладів у цьому романі вистачає, адже розгулюють ним не лише нічні мисливці, вояки УПА і червоноармійці, які ведуть нескінченну війну, але й пересічні герої на зразок дідуся, якому онук подарував смартфон з небезпечною програмою. «Міста-привиди проступають на зворотній стороні мапи, куди Бог ніколи не заглядає, – нагадує автор. – Найчастіше буває так, що частина міста залишається на «денному», лицьовому боці мапи, а інша – зникає у згинах простору. І тоді виникає два міста: «денне», «світле», «правильне» – і Інше Місто. Чорне дзеркало буття, антипод, місто навпаки. Місто-привид. Зурбаган. Кітєжград. Арґлтон. Макондо. Лондон Долішній. Вся планета вкрита мережею міст-привидів. Ми можемо їх не помічати, ігнорувати, цуратися. Та це не означає, що вони не помічають нас». У будь-якому разі, цей погляд крізь містику навіть «денного» Львова автор зауважує у своєрідних гідах, якими перемежаються розділи цього феєричного роману – про архітектуру, транспорт, правила і звички сучасного міста Лева.
Тетяна Белімова. Винуваті люди. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021
Дія у цьому пригодницько-історичному романі відбувається між 1890 та 1914 роками – в епоху світових звершень і відкриттів. Але як тоді жилося в Україні? У будь-якому разі, справжнього кохання, глибоких почуттів і фаталізму не бракувало за будь-яких часів, тож історія головних героїв роману далеко не виняток. Наприклад, хтось міг би позаздрити Марусі, яка стала дружиною поміщика Ясенського Житиме тепер у розкоші! Хай і з нелюбом. Утім, час мине, і не згадає про того свого Василя. Однак життя повернеться інакше. Маруся лишиться вдовою, а Василь стане цирковим артистом. Він зійдеться з жінкою, якої ніколи не покохає, але й не покине. «Спогади прийшли, як весняний паводок, залили серце гарячою кров’ю. Куди він не йшов, що не робив, Маруся стояла перед очима. Чужа, відсторонена, у чорному, але, попри те, красива й жадана. Приходила в сни юною дівчиною, якою запам’яталася ще зі щасливого часу, коли були живі батьки і світ здавався створеним для щастя. Василь прокидався, виходив надвір, придивлявся до місяця, прислухався до себе. Поки жив у великому місті, не було часу побути із собою наодинці. Усе кудись поспішав, біг у цирк, вертався додому, їв, спав, сварився з дружиною, знову кудись біг, а виходило, що весь час нісся галопом по колу, ніби на цирковій арені». Але й Маруся чекатиме на Василя все життя. Їх осудять люди, власна совість винесе їм вирок. Зустріч із Василевою дружиною буде останньою краплею для Марусі. Вона втече, присягнувши, що тепер уже назавжди. Але правда, що наздожене її, змусить повернутися. Та чи востаннє?..
Олександр Савчук. Одаричі. – К.: Зелений Пес, 2021
Мова у цьому містичному детективі, здавалося, про звичайні та буденні речі, але це лише на перший погляд. Так, у райцентрі Одаричі все як завжди: свої правила, авторитети і звичаї. Втім, деякі з них набагато давніші, ніж люди думають. І коли міліція та «швидка» вже не встигають на виклики, коли відділок переповнений затриманими, а лікарня — хворими, давні сутності беруть своє. Над закинутими копальнями нависає недобра заграва, у розмірене життя Одаричів вривається (чи то пак повертається) той, хто влаштовує жителям пекельну «перевірку» на чесність. Та чи людина він сам? Яка сила ним рухає і які таємниці принишкли в історії цього, насправді непростого, населеного пункту? Коли навколо хаос і складно повірити чужим словам, може, краще прислухатися до своїх думок? Але чи дійсно вони «свої»? «- Слухай мене уважно, корова, тільки тримайся, бо зараз я тобі таке розкажу, що впадеш нахер і розчавиш свої цицьки п’ятого розміру, зрозуміла? — сміливо вискнуло дівчисько. – Та… ах ти ж курва малолітня, та я тобі… — Галина кинулася вперед. І заклякла немов вкопана, коли зухвале дівчисько підняло руку, неначе отой Нео у «Матриці», коли відхилявся від куль. Щось коїлося. Щось неймовірне коїлося тут, у Богом забутих Одаричах, районному центрі, в лікарні, коїлись якісь дивні дива. – Тихо-тихо. Спокійно ся май, ти ж «хороша дівчинка», так? — спокійно вело далі дівчисько. — Ти ж будеш слухатися татка? – Буду, – смиренно відповів увесь п’ятий розмір».
Ірина Грабовська. Леобург. – К.: КМ-Букс, 2021
Ця дилогія – один з небагатьох творів у жанрі стімпанк в українській літературі. Крім звичних елементів стімпанку – ретрофутуризм, антураж кінця 19 століття, масштабна індустріалізація і тріумф парових машин, експерименти зі струмом і створення керованих монстрів — у цьому жанрі тісно переплітаються детектив, шпигунські пригоди, містика і альтернативна історія. За сюжетом цієї історії, отримавши у спадок старий маєток, головний герой Данило здогадувався, що його життя зміниться, але навіть уявити не міг наскільки. Адже будинок виявляється з секретом: з нього відкривається портал у паралельний світ — у місто митців і винахідників Леобург, де в небі пурхають невагомі літоциклетки і пливуть череваті дирижаблі, кудись у незвідане несуть своїх пасажирів стрімкі монорельси, парові механізми виконують хатню роботу… Проте над яскравим і на позір радісним Леобургом уже нависли чорні хмари: владу в місті захопив божевільний диктатор, а лещата зажерливих імперій, які хочуть підім’яти під себе останню обитель бунтарства, стискаються. Як вистояти в цій війні й урятувати чарівний Леобург, не втративши ні себе, ні свого кохання?
автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ
