Тема козаків-характерників в українському літературному просторі підіймалась не раз. Більшість оповідей та легенд про характерників було записано в Україні лише в ХІХ ст., хоча саме явище древнє, а перші згадки про них зустрічаються ще в літописах, що стосуються другої половини XVI сторіччя. До творення образу характерника долучилися відомі українські письменники, такі як: Дмитро Яворницький (“Історія запорозьких козаків”), Євген Гребінка (“Чайковський”), Пантелеймон Куліш(“Чорна рада”), Адріан Кащенко (“Запорозька слава”, “На руїнах січі”) та багато інших. Серед сучасних авторів: Василь Чумаченко, Анатолій Скульський, Тарас Каляндрук, Юрій Фігурний тощо.
Чумаченко Василь Андрійович на сьогодні є одним провідних фахівців у дослідженні езотеричної культури України, автором статей, книг про характерництво. Вивчаючи глибини культурно-історичної спадщини українського етносу, першовитоки становлення духовного світу людини, Чумаченко відтворив досить чітку, зрозумілу систему знань, що дає кожній людині відкрити в собі “закон всередині”, що є пробудженням, до якого хочуть дійти всі люди Землі.
Основним об’єктом досліджень Василя Чумаченка є надбання стародавніх оріїв і їхніх духовних спадкоємців – характерників Запорозької Січі. Саме з цих джерел черпає автор безцінні свідчення про дивовижне знання сущого, яким володіли наші пращури. Книги знайомлять читача з мистецтвом ведення земного життя, яке осягалося через розкриття природної здатності людини сприймати тонку цілісну основу світу, що, на думку автора, і є головною сутністю справжньої людини.
Відкриваючи невідомий на сьогодні у широкому загалу обрій поширеного сприйняття світу і пов’язаних з ним світоглядних уявлень, автор ставить досить складні для сучасного природознавства питання і пропонує шляхи їх вирішення у дуже незвичний для сьогодення спосіб, але саме такий підхід і допомагає включити той бік людської сутності, що була до цих пір незнаною для нас. У книзі наводяться також деякі практики, які відкривають шляхи для досягнення сучасною людиною поширених станів свідомості в опануванні нею знання сущого.
Окреслені автором основні засади культурного духовного виховання справжньої людини в сучасних умовах дозволяють здійснити корінний поворот у розвитку науки та культури, заслуговують на пильну увагу не лише фахівців з езотерики, а перш за все науковців, освітян, політиків, громадських діячів і широкого кола читачів, яким небайдужа подальша доля українства і всього людства загалом.
Ще один сучасний автор, котрого неможливо оминути – Тарас Каляндрук. У своїх книгах знайомить з історією та розвитком духовності козацьких характерників, розкриває досі невідомі факти та подає новий погляд на уже знайомі явища історії та культури. Зібраний науковий та фактологічний матеріал, сконцентрований в його працях, є унікальною джерельною базою з вивчення історії розвитку бойового духу характерників, які розвинули в Україні самобутню культуру та традицію лицарського бойового духу, що прийшов у сучасну епоху і був каталізатором відновлення незалежності України. Власне український бойовий лицарський дух, наголошує автор, і був тим критерієм, який відродив українську бойову духовність та мистецтво і передав нинішньому поколінню українців.
“Місією характерників було зберегти душу українського народу”, — стверджує автор. “Характерники формували стратегію розвитку козацтва, українства взагалі”. Автор розкриває харизматичні риси українських бойових мистецтв, якими володіли козацькі характерники, і які вони застосовували в надзвичайно важких умовах. Він проводить дослідження явища характерництва в контексті психологічних та філософських вчень, вбачаючи тісний взаємозв’язок між мистецтвом ведення бою і духовністю, звичаями, світоглядом, релігією народу та його психологічними характеристиками.
Саме тому автор у книзі часто апелює до стародавньої української міфології, релігійних вірувань, народної творчості. Цікавими є також етимологічні розвідки науковця, вивчення походження того чи іншого поняття. Історія, філософія та психологія українського бойового лицарського духу, який застосовували українські характерники у бою, є предметом цього дослідження.
В Миколаєві живе Анатолій Максимович Скульський, один із нащадків козацької, а за тим чумацької династії, яка володіла глибинними знаннями української психодуховної культури і зуміла до нашого часу зберегти ці знання. Є автором численних книг і статей про бойовий звичай українських козаків-характерників, серед яких широко відомі: Спас. Таємна наука українського козацтва (1997) та Спас (Записки наблюдателя). Психокультура восточных славян в традициях, обрядах, преданиях и мифах народов Украины (1997).
Сімейна легенда говорить, що у далеку давнину, ще десь у 1617 році віддали в науку за великі гроші чи то до знахаря, чи то до чаклуна, чи то до монастиря хлопчика Василька. 3 тих пір і передаються в роду знання бойового мистецтва спаса. Усі чоловіки великої родини Скульських пройшли фронтами Другої Світової війни і повернулись додому живими. Батько Максим Сидорович Скульський на схилі років передав свої знання психодуховної культури спаса синові Анатолію.
Про свої здібності А.М. Скульський довгий час нікому не розповідав, пам’ятаючи наказ діда і батька про те, що наука спаса повинна зберігатись у суворій таємниці і передаватися або в роду, або у виняткових випадках особливо перевіреним людям. Та й час був такий, що подібні знання могли додати великих клопотів та неприємностей на роботі. На початку 90-х, під час екстрасенсорного сплеску, Анатолій Максимович був немало здивований тим, що на масових сеансах імениті і не дуже “маги” та “вчителі” усіх підряд навчають методик володіння психоенергетикою. Побував він на подібних сеансах, де вихвалялись цілющі властивості індійської йоги, i ще раз переконався, що індійська йога – явище, безумовно, цікаве, але не настільки унікальне, як рекламують її прихильники.
В українській психокультурі існує своя, так би мовити, національна йога, під загальною назвою спас, з допомогою методик якої можна впливати на психіку та фізичний стан людини, можна розвинути надзвичайні здібності, телепатію, ясновидіння, вміння зцілювати людей і тварин та багато іншого.
Серед своїх численних здібностей найважливішим Анатолій Скульський вважає вміння навчити інших людей, розвинути в них природні здібності до телепатії, діагностики та цілительства. Спеціалісти Миколаївського обласного центру “Здоров’я” вивчали здібності: А.М. Скульського, провели серію експериментів і дійшли висновку, що він дійсно володіє таким вмінням. Разом з тим, Анатолій Скульський, за фахом працівник культури, зацікавлений у тому, щоб досконало розібратись у суто фізичному механізмі дії системи спаса та її впливу на власний організм та на учасників можливих експериментів.
Існує й дуже багато інших сучасників, які знайомлять нас з витоками української характерницької науки, з ними ви маєте змогу ознайомитись у поданому архіві.
СПИСОК КНИГ:
- Чумаченко В. Шлях у невимовне (2000)
- Чумаченко В. Крик пугача (2004)
- Чумаченко В. Політ нічного метелика (2009)
- Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників (2007)
- Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв (2007)
- Кондратьєв А., Горелишев С. Крір. Бойове мистецтво українських характерників (2009)
- Фігурний Ю. Історичні витоки українського лицарства (2004)
- Скульский А. Спас (Записки наблюдателя). Психокультура восточных славян в традициях, обрядах, преданиях и мифах народов Украины (1997)
- Скульський А. Чубенко В. Спас. Таємна наука українського козацтва (1997)
- Материалы из наследия славяно-арийских народов Т.9. Казачий спас (т.3). Характерники (сборник статей) (2006)
- Гребінка Є. Чайковський (1843)
Джерело: Спадщина предків
