Східна Європа прекрасна, але ще вона славиться руїнами замків, лісами з привидами і руїнами будівель епохи Радянського Союзу. Деякі забуті об’єкти, заховані далеко, в глибині, гарантують тремтіння по тілу.
Покинутий Радянський цирк (Молдова)
Офіційно Кишинівський державний цирк був закритий у 2004 році після десятиліття забуття, з тих пір він залишався абсолютно занедбаним – забутий символ яскравого минулого.
За фасадом будівлі ховається зал для глядачів з ареною, покритою багатолітнім пилом. Атмосфера всередині цирку гнітюча і містична, як ніби всі всередині просто зникли під час представлення. Темні кути залу і слабке освітлення, що виходить з проходів, тільки підсилюють уяву.
«Хара», закинута база підводних човнів (Естонія)
Недалеко від Таллінна знаходиться база підводних човнів «Хара», свого часу входила у систему оборони Радянського Союзу. Вона була побудована в 50-х роках, а вже в 1991 році виявилася занедбаною. Знаходиться вона в затоці. Тут була встановлена система радарів і мікрофонів, щоб ворог не міг навіть наблизитися до бази Балтійського флоту.
Сьогодні це місце нагадує сюжет з фільму про апокаліпсис. Зруйновані бункери всюди, а по численних коридорах бази гуляє вітер. То тут, то там на стінах можна побачити графіті.
Руїни Кишинівського єврейського гетто (Молдова)
У темні часи довоєнної Європи тут прокотилася хвиля антисемітських настроїв, яка змушувала євреїв бігти. Кілька десятків тисяч євреїв виявилися в Кишиневі. Але їх спокій тривав не довго. У липні 1941 року нацисти увійшли в місто і почали кампанію по вилову і знищенню євреїв. Близько 20000 євреїв загинули в перші два тижні окупації. Решту зігнали в гетто.
Протягом 4 місяців тривали безчинства фашистів і румунських військ. У жовтні 1941 року гетто було повністю ліквідовано. До 1942 року в Кишиневі залишилося тільки 86 євреїв з 60000, які жили тут до окупації.
Сьогодні залишки гетто, включаючи руїни стін, цвинтар поросли деревами. Іноді сюди приходять колишні в’язні або родичі загиблих євреїв, як це роблять колишні в’язні Аушвіца. Досі це місце викликає моторошні спогади.
Мис Тарханкут, підводний музей радянської епохи «Алея вождів» (Крим)
На дні Чорного моря в східній частині Криму знаходиться ледь помітна пам’ятка. На кількох метрах нижче рівня моря знаходяться 50 бюстів колишніх лідерів комуністичної партії СРСР, наполовину поховані під товщею піску. Відома, як «Алея вождів», ця експозиція виглядає похмуро і дивно.
Ідея створення такого музею належала любителю підводного плавання Володимиру Боруменскому, який зайнявся її здійсненням ще в 1992 році. З усіх місць і з різних країн стікалися бюсти вождів в цей музей, поки не зібралася повна колекція. Плаваючи між бюстами, можна відчути себе немов в іншій реальності.
Церква дев’яти привидів (Чехія)
Відома серед місцевих жителів, як Церква дев’яти привидів, церква Святого Георгія являє собою занедбану стару релігійну споруду. Усередині церкви знаходяться покриті білими саванами фігури – привиди, які й дали цій церкви прізвисько. Голови фігур нахилені вперед, вони сидять і слухають когось або щось. Зовні вони нагадують живих людей, які моляться. Вони створені місцевим художником Якубом Хадравой. Завдяки їм сюди часто приїжджають туристи, які поповнюють місцеву казну.
Голови диявола (Чехія)
Прогулюючись по чеському селі Želízy, неодмінно наткнешся на одну з найбільш дивних і похмурих пам’яток в Європі. У лісі знаходяться дві голови містичних істот, висічених в цільної кам’яній брилі, які охороняють ліс. Вони з’явилися тут у 1850-х роках завдяки скульптору Вацлаву Леві. Ця скульптурна композиція називається «Голови диявола».
Кожна голова в чотири рази вища середнього людського зросту. Поруч з ними на скелі з’явилися й інші образи з місцевого фольклору, але жоден не викликає таких моторошних емоцій, як ці голови.
Руїни штаб-квартири Югославської армії (Сербія)
У 1999 році в результаті серії авіаударів військ НАТО в Белграді, у той час тут була зосереджена армія Косово, серед будівель, в які потрапили бомби, виявилася і штаб-квартира Югославської армії.
Минуло кілька десятиліть, але схожі руїни то тут, то там знаходяться в місті, навколо них будують інші, нові будівлі, а вони залишаються, як нагадування про минуле. Як це було в Лондоні після бомбардування фашистів, коли руїни не поспішали розбирати, а вже будували нові будівлі. Деякі з зруйнованих будівель Дональд Трамп уже перетворив на готелі. Доля інших будинків вирішується.
Кладовище втрачених кладовищ (Польща)
Тисячі років людство будує меморіали: тваринам, бойовим коням, політичним лідерам. Але ні один з них не зрівняється з тим, який знаходиться в Гданську. Замість присвяти групі людей або ідеалам, це місце створене для оплакування зниклих кладовищ в Гданську.
Перед Другою світовою війною в місті було 72 некрополя і кладовища. Потім прийшла війна в цей край, і в результаті бомбардувань і реконструкцій залишилося всього 27 кладовищ.
У 2002 році було відкрито Кладовище втрачених кладовищ, на честь тих, чиї останки не збереглися з 40-х років. Незважаючи на те, що цей меморіал відкритий в гарному парку, він викликає печаль навіть в погожі літні дні.
Склеп капуцинів (Чехія)
У Склепі капуцинів в Чехії відчувається смерть і страждання, які були так давно, що не віриться в те, що це все реальність. Він є другим за величиною в світі. У склепі знаходяться останки ченців, одного з яких поховали живцем. На дні склепу знаходяться 24 скелета в мантіях, які лежать тут вже сотні років.
Голови скелетів розташовані на цегляних подушках. Клімат всередині склепу добре зберіг їх муміфіковані тіла. Сьогодні вони продовжують лежати на своїх місцях, і відвідувачі приходять на них подивитися ближче.
Архітектура мертвих одночасно притягує і відштовхує, є в ній щось зловісне і страшне.
