В один час з розквітом Римської Імперії, на іншому кінці світу, В Центральній Америці розвивалася цивілізація, ні в чому не поступається римської, але період життєдіяльності якої торкнувся більш тривалий час. “Місто богів” Теотіуакан – один з найзагадковіших міст стародавнього світу, центр культурної, торговельної та релігійного життя цій частині північноамериканського континенту, оплот загадкової цивілізації, яка залишила після себе більше запитань, ніж відповідей.
Навіть справжня назва цього міста невідомо. У перекладі з мови ацтеків, які виявили останки невідомого міста через майже 700 років після його розорення, назва “Теотіуакан” означає “Там, де люди стають богами” – як данина оповідям про те, що саме тут народилися Бог Сонце і Бог Місяць, що дали початок всьому живому.
Невідомі і архітектори, що спроектували такий ідеальний за будовою місто. Доведено, що планування вулиць і площ Теотіуакана цілком може бути моделлю Сонячної Системи, причому про існування деяких планет, які символізують окремі храми міста, вчені дізналися вже в пізні століття.
Історія ж виникнення цього дивного міста починається на рубежі старої і нової ери, коли, як передбачається, жителі міста Куікуілько покинули рідні місця через виверження вулкана і заснували тут, на місці, де, як вважають, вже були деякі, ще більш стародавні споруди , нове місто, що став за наступні кілька століть центром всього життя в Месоамерике. З різних кінців Центральної Америки сюди стікалися люди – хто поклониться святинь, серед яких особливо виділяються піраміди Сонця і Місяця, а хто, щоб залишитися тут назавжди.
У період свого розквіту в II – VI століттях населення міста налічувало, за різними оцінками, від 85 до 200 000 жителів, що робить Теотіуакан шостим за величиною містом того часу в світі. Тут були вдома і розкішні палаци знаті, цілі комплекси одноповерхових багатоквартирних будинків простих людей, ринки і громадські будівлі, величні храми і піраміди – Теотіуакан по праву вважався прекрасним для свого часу. Місто, гідний богів.
Захід Теотіуакана також загадковий, як і вся його історія – з невідомих причин жителі за досить короткий період залишили місто, при цьому багато будівлі і споруди були сильно зруйновані. “Місто, де люди стають богами” увійшов до легенди, залишивши після себе величні руїни, як нагадування про цивілізацію, таємниці якої ще належить розгадати.
