Містифікації, які сколихнули світ

15856

Час від часу з’являється інформація про те чи інше наукове відкриття, яке здається настільки неймовірним, що просто не вкладається в голові. Електрика, теорія відносності та інше – все це нові ідеї, які розширюють горизонти науки і змінюють життя людини. Але іноді в неймовірне відкриття або винахід дійсно не варто вірити. За ним стоїть хтось, хто склеює кістки, щоб створити скелет неіснуючої тварини, або наймає спеціальну людину, щоб вона виконала трюк, який принесе славу і гроші. Немає нічого кращого від старої доброї містифікації, щоб нагадати нам, що треба уважніше і скептичніше ставитися до новоспечених наукових сенсацій.

Скам’янілості Берінгера, 1725 рік

В околицях баварського містечка студенти знайшли декілька каменів зі скам’янілостями, які принесли Йогану Берінгеру, професору медицини в Університеті Вюрцбурга. Там було майже дві тисячі каменів, на частині з яких були викарбувані цілі сюжети: «ящірки у шкірі, птахи із дзьобами і очима, павуки з павутиною і жаби, що паруються», як писав Guardian. На інших були астрономічні об’єкти і букви єврейського алфавіту. Берінгер заявив, що ці камені – результат божественного промислу і реліквії епохи Великого потопу, відмовляючись вірити в те, що ці артефакти були виготовлені людьми. Він був на стільки впевнений, що навіть написав цілу книгу з цього приводу. Коли книга Берінгера була опублікована, студенти принесли йому останній камінь. На ньому було ім’я Берінгера. виявилося, що камені зі «скам’янілостями» підробили колеги професора. Камені стали відомі як Lügensteine, або «брехливі камені».

Вічний двигун, 1813 рік

Чоловік на ім’я Чарльз Редхеффер винайшов машину, яка не зупинялася, – вічний двигун. Помітивши дивну вібрацію в машині, скептично налаштований інженер-механік Роберт Фултон кинув виклик Редхефферу, заявивши, що він може знайти механізм, який забезпечує рух машини. І він це зробив. Виявилося, що джерелом безперервного руху машини була літня людина, яка крутила важіль у підвалі, ласуючи шматком хліба.

Життя на Місяці, 1835 рік

За даними видання New York Sun, це була «нова теорія кометарних феноменів». Астроном сер Джон Гершель не тільки відкрив нові планети, що обертаються навколо інших зірок, але і нібито вирішив або скорегував майже кожну найважливішу задачу математичної астрономії. Найдивнішим з його астрономічних відкриттів було життя на Місяці. Виявилося, що Гершель не просто не знайшов життя на Місяці і не вирішив всі проблеми математичної астрономії, а й був просто не в курсі цього, хоча йому приписували зазначені наукові досягнення.

Гігант з Кардіффа, 1869 рік

Група робітників копала яму на задньому подвір’ї одного з будинків Кардіффа, штат Нью-Йорк, і натрапила на скам’яніле людське тіло зростом три метри. Атеїст на ім’я Джордж Халл створив цього велетня, щоб розіграти одного священика, прихильника фундаменталізму, який вважав, що Землю колись населяли гіганти, як написано в Біблії. Коли особа на ім’я Фінеас Барнум почав виставляти напоказ копію цього гіганта, Халл намагався засудити його, але безуспішно, адже не зміг надати доказів, того що його гігант був справжнім.

Пілтдаунська людина, 1912

У гравійному кар’єрі Пілтдауна в Англії виявили фрагменти черепа і щелепи, схожі на людські. Там же було кілька кам’яних знарядь і рештки тварин. Все це знайшов Чарльз Доусон, професійний юрист і археолог-любитель. Вчені вирішили, що череп належить створінню, що жило близько 500 тисяч років тому і що є недостатньою проміжною ланкою еволюції між мавпою і людиною. У 1953 році вчені заново досліджували знайдені останки. Вони виявили, що верхній частині черепа всього 50 тисяч років, а щелепі, яка, як зараз вважається, була від орангутана, було всього кілька десятків років. Ще вони виявили, що останки були спеціально забризкані хімічним розчином, щоб штучно зістарити. Схоже, Доусон сфальсифікував знахідку, але, коли це розкрилося, він вже давно помер.

Розтин тіла іншопланетянина, 1947 рік

У 1995 році британець Рей Сантіллі оголосив, що військовий оператор на пенсії передав йому записи розтину тіла іншопланетянина, чий космічний корабель зазнав аварії під Розуеллом в Нью-Мексико в 1947 році. Ці заяви одразу привернули увагу наукового співтовариства, яке поставилося до них з підозрою, але Сантіллі не зізнавався в містифікації до 2006 року. У документальному фільмі Сантіллі розповів, що інсценував і записав розтин, але наполягав на тому, що оригінальний запис існував. За його словами, він зняв репродукцію, адже оригінал був у поганому стані.

Плем’я Тадасаї, 1971 рік

Філіппінський міністр Мануель Елісальде заявив про виявлене «маленьке плем’я кам’яного віку», яке живе в повній ізоляції на острові Мінданао. Плем’я нібито говорило дивною мовою, займалося збиранням і полюванням, використовувало кам’яні знаряддя, жило в печерах у джунглях, носило листя замість одягу і вирішувало питання м’якими вмовляннями, а не війною. Президент країни тоді оголосив цей острів заповідником, заборонивши антропологам відвідувати його для вивчення племені. У 1986 році президент покинув пост, і два журналіста проникли на острів, де дізналися, що плем’я Тадасаї жило в будинках, носило звичайний одяг і лише на деякий час за наполяганням Елісальде зображало первісний спосіб життя.

Відкриття кам’яного віку Сініті Фудзімури, 1981 рік

Японський археолог Сініті Фудзімура прославився в 1981 році, коли нібито відкрив кам’яні знаряддя праці, яким 40 тисяч років. Це виявилися найдавніші археологічні знахідки в Японії. Пізніше він знайшов кам’яні знаряддя віком 600 тисяч років, які могли б стати найдавнішими свідоцтвами існування людини на Землі, а також кілька отворів у землі, які, на його думку, могли служити примітивними прихистками. У 2000 році ці відкриття принесли йому всесвітню славу. У тому ж році японська газета опублікувала фотографії Фудзімури, зайнятого викопуванням ями на місці розкопок і розкладаючого артефакти. Він швидко зізнався, заявивши, що був одержимий непереборним бажанням і спокушений дияволом.

Нерозгадані елементи таблиці Менделєєва, 1998 рік

Вчені Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі синтезували два нових, невідомих радіоактивних елемента – унуноктій (118-й елемент) і ліверморій (116-й елемент), бомбардувавши свинець криптоном. За даними міністра енергетики США, це було «неймовірне відкриття, яке прокладає шлях подальших відкриттів в області будови атомного ядра». У 2000 році різні групи вчених намагалися відтворити результати експериментів, і це їм не вдалося. Тоді лабораторія випустила спростування. Фізика Віктора Нінова звинуватили у підтасовуванні даних для фальсифікації доказів того, що елементи були створені. У тому ж році ліверморій насправді був синтезований вперше, а через кілька років вийшов і унуноктій (московій).

Рештки археораптора, 1999 год

У 1999 році були знайдені викопні рештки пернатого динозавра – археораптора, якого назвали відсутньою еволюційною ланкою, що пов’язує сучасних птахів і м’ясоїдних динозаврів. Згодом виявилося, що скелет археораптора був «збірною солянкою» з кісток декількох різних тварин. Голова і верхня частина тулуба належали примітивному різновиду птахів, хвіст – маленькому крилатому динозавру, а кому належали лапи і ступні – досі невідомо.