На літнє сонцестояння припадає справжній День Купала. Раніше його святкували саме так, адже це язичницька важлива дата. Після хрещення Русі — прив’язали подію до Різдва Іоана Предтечі. Стало це християнське свято, що відзначається щорічно 7 липня. А що ж святкували українці 21 червня? Розберімось: що таке сонцестояння, хто такий Купало та як українці проводили цей день. Також, в кінці статті зібрали для вас цікаві прикмети свята.
Що таке сонцестояння — не плутати з рівноденням
Сонцестояння щорічно припадає на 21-22 червня й триває декілька годин. У цей період день максимально довгий, а ніч — найкоротша протягом року. Друге сонцестояння припадає на ці ж числа грудня — тоді ніч стає найдовшою, а день найкоротшим.
Часто сонцестояння плутають з рівноденням — думаючи, що це одне і те ж. Насправді, під час рівнодення день та ніч вирівнюються у своїй тривалості. Це трапляється двічі на рік: в березні та в вересні.
Сонце — найбільш шановане у язичників божество, тож на такі важливі зміни завжди припадають тематичні свята. Ці дні вважаються магічними, сповненими силами. У період літнього сонцестояння ритуали проводяться з багаттям, водою, квітами і травами. Заведено також ворожити.
Оскільки до хрещення Русі українці були язичниками — у нас також шанували і святкували літнє сонцестояння. На цей час припадало важливе свято Купала — бога шлюбу та земних радощів життя.
Хто такий Купало?
Купало — бог шлюбу, поєднання двох людей, також це бог молодості й краси. Ще це бог врожаю, але цю сферу діяльності приписують багатьом літнім і осіннім божествам.
Достеменної інформації про існування Купала на території сучасної України немає, в “Повісті временних літ” згадуються лише Перун, Дажбог, Стибог, Симаргл, Мокош та Хорс. Однак, гучне святкування народного свята чітко вказує на його присутність. Це одне з найдавніших язичницьких свят, що збереглось до сьогодні в Україні, ще й зі стількома традиціями.
Як раніше святкували Купала?
Особливою увагою була наділена купальська ніч. Тоді заборонено було сидіти вдома, адже на вулиці чекало безліч веселощів та обрядів. Розпалювали велике ритуальне багаття та стрибали через нього: окремо чи парами. Йшли шукати в ліс цвіт папороті, дівчата ворожили на вінках, пускаючи їх у воду. Збирали цілющі трави, ворожили і передбачали майбутнє. Детальніше про ворожіння та обряди — читайте в окремій статті на ВСВІТІ.
Особлива традиція: робити з трави та квітів опудала Купала і Марени. Їх ставили біля місця гулянь в початку дня, а вночі палили на купальському вогнищі і топили в воді. Цей ритуал символізував перемогу добрих сил над злими.
Прикмети та забобони цього свята
- Високий стрибок через багаття здатний вилікувати недуги і подарувати удачу на цілий рік.
- Пройтись по вугіллю від купальського багаття — очиститись фізично та духовно.
- Також, для очищення, в майже згасле багаття кидали речі, які мають допомогти забути погані періоди в житті: подаровані речі, те, що принесло невдачу.
- Вмитись росою в купальський світанок: зберегти молодість, красу, та змити з себе злі висловлювання інших людей.
- Легкий дощ на Купала — це дуже добрий знак, який символізує прихильність вищих сил до людей. А от гроза означає — що люди чимось розгнівали богів.
- Трави та коріння в купальський день володіють магічною і цілющою силою. Саме тому українці намагались назбирати корисну зелень для власного користування. Збирали звіробій, як сильний оберіг. Звісно ж. Пробували знайти папороть. Але не всі — адже в лісі її стережуть злі духи.
- Всі жінки в цей день мали прийти до купальського вогнища. Адже воно символізує добрі сили та духовне очищення. Хто з жінок не прийде чи уникне вогнища — ту запідозрять у темному відьмацькі, адже тільки нечиста сила цього багаття боїться.
- Також, захистом від відьом була кропива. Вірили, що якщо покласти її на підвіконнях, порозі та стежках — то відьма в дім не пробереться.
- Більш сучасна традиція — вечеряти в родинному колі, перш ніж йти на святкування Купала. Це, ніби то, має зберегти позитивну енергетику в сім’ї.
- Ще сильний дощ пророкував не тільки гнів вищих сил, а й неврожай на наступний рік.
- Багато роси на ранок Купала — до багатого врожаю, особливо, огірків.
- А багато зірок в купальську ніч — щедрий врожай грибів.
- В деяких регіонах в цей день чистили криниці, адже з цілющою та ще й чистою водою прибуде і здоров’я для всієї родини.
- Купатись чи не купатись? Прикмети вказують на різне: десь існують забобони, що купатись в річках та озерах небезпечно, бо всяка нечисть може вчепитись чи потягнути у воду. Але ж за іншим повір’ям — нечисть виходить з дна, щоб гуляти по землі, так що вона як ніколи чиста і безпечна. Тож купатись чи ні — кожен обирає сам. Зараз українці часто купаються, обливають одне одного водою та навіть силоміць туди кидають тих, хто мало веселиться на святкуванні.
А ви коли святкуєте День Купала: 21 червня чи 7 липня?
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
