Василь Спіпак до останнього не розповідав родині, що пішов на фронт, і усіма силами допомагав побратимам.
Про це у розмовній студії «Правди. Наживо» розповів його рідний брат – Орест Сліпак.
«Я мушу сказати, що держава поки що ще не почала серйозно займатися цими людьми, які загинули на фронті, тобто – їхніми родинами. Або тими, які служили. Я готовий бути консультантом, бо пройшов через всі ці двері, запити, безкінечні документи…Все це державні структури, іноді – на одному поверсі. Але вони вимагають одні і ті самі документи – а чому не можна зробити на кожного добровольця одну базу даних? А в нас – сидить купа жінок, чоловіків…купа документів. Ми ще не отримали цих всіх компенсацій. Ці папери безконечні треба носити, носити, носити… не знати доки носити – ніхто нічого не знає», – каже він.
«В нього виросли якісь крила, в нього з’явилися зовсім інші думки. А після того, коли він поїхав на фронт і побачив загибель його товаришів, побратимів…він не міг вже думати про щось інше, окрім них. Він помагав , як міг, але потім зрозумів – цього недостатньо. І він поїхав на фронт. Родина про це не знала. Ну як…він був в Франції – там збирали (допомогу, -ред.), приїжджав в Київ – зустрічався з політиками, волонтерами. Оп, 100 тисяч зібрали – купили автобус…і так в день міг кілька машин купити. Плюс – віддав всі свої заощадження. Все, що Василь мав за цю кар’єру – пішло на фронт», – ділиться його брат.
