Скіфські могили продовжують грабувати, щоб вивезти золото до Росії

    706

    Колекція скіфського золота, яка в 2014 році експонувалася на виставці в музеї Алларда Пірсона, що в Нідерландах, не дістанеться окупованому Криму. Її буде повернуто Україні, оскільки ці скарби є частиною культурної спадщини нашої держави. Таке рішення прийняв суд Амстердама, пише газета “Експрес”.

    І хоча це може статися приблизно за рік і три місяці, якщо Росія почне оскаржувати таке рішення у Верховному суді, українські археологи задоволені тим, що безпідставні зазіхання росіян на наші артефакти не знайшли підтримки в Нідерландах. Тим більше, що в Росії й без того залишається досить велика колекція українського скіфського золота.

    Детальніше про це та інші нюанси спадщини скіфів — у розмові з Олександром Старіком, керівником археологічної експедиції, завідувачем відділу Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького, та Василем Шатуновим, завідувачем відділу археології та давньої історії Нікопольського краєзнавчого музею.

    — Чи багато скіфських скарбів зберігається загалом у світі?

    В. Шатунов: — Є золоті речі, які зберігаються в Метрополітен-музеї в Нью-Йорку. Наприклад, скіфський меч із золотою рукояттю та піхвами, подібний на знайдений у Чортомлику. Походить він із пограбованих курганів Нікопольщини. У Франкфурті-на-Майні є речі, “знайдені” так званими чорними археологами у групі курганів під назвою Кордубанова могила. Дуже багато речей у російському Ермітажі.

    Справа в тому, що в середині ХІХ століття наші кургани досліджував російський археолог Іван Забєлін. За його участі було розкопано кілька з них, серед яких Гермесова могила, Кам’яна могила, найбільший 20-метровий курган Чортомлик, який має також назви Бабина могила чи Товста могила. В останньому було знайдено дуже багато речей. У тому числі всесвітньовідому пектораль, яку в 1971 році виявив український археолог Борис Мозолевський. А також — срібна амфора, що важить 10 кілограмів 784 грами.

    У результаті цих розкопок в Ермітажі було створено Нікопольський зал, де було виставлено всі знахідки із теперішнього Томаківського та Нікопольського районів. Також в Ермітажі зберігаються золоті речі з кургану “Солоха”, що належить до так званих царських могил IV століття до нашої ери і знаходиться на Мелітопільщині Запорізької області.

    — Скільки загалом золота було знайдено в кургані, звідки походить пектораль?

    — У Товстій могилі, за моїми власними підрахунками, було знайдено більш як 6 кілограмів золота. Лише сама пектораль важила 1 кілограм 150 грамів, але нині її вага — 1 кілограм 147 грамів, оскільки три грами було вирізано для спектрального аналізу.

    — І якою виявилася якість скіфського золота?

    — Усе воно, а також скіфське срібло має 900 пробу.

    — Чим відрізняються скіфські прикраси від виробів інших народів того часу?

    *О. Старік: — Дослідники в основному впізнають скіфські предмети за характерним для них стилем — зображенням так званих сцен шматування, коли одні тварини (часто міфічні чи напівміфічні) роздирають інших — жертовних. Скажімо, грифон чи лев шматує бика, оленя, зайця.

    Кажуть, що більшість скіфських золотих прикрас робили греки на замовлення скіфської знаті. Власне вважають, що відома пектораль була зроблена в Пантікапеї, де розташовувалася грецька майстерня. Є припущення, що найдрібніші елементи цієї прикраси (а їх дуже багато) виготовляли за допомогою збільшувального скла, яке у свою чергу робили з гірського кришталю. З іншого боку, деякі науковці переконані, що скіфські ювеліри також були висококласними майстрами й могли створювати шедеври. Хоча є версії, що вони робили лише примітивні вироби, наприклад, платівки.

    — Чому найцікавіші знахідки, коштовності виявлено саме біля Нікополя?

    — У книзі Геродота “Історії” йдеться про Геррос — територію, де скіфи ховали своїх царів. Вважається, що саме на Придніпров’ї розташовувався центр скіфів, їх столиця, тому більшість коштовних речей знайдено саме тут. Це лише припущення, але воно базується на знайдених предметах, які можуть належати лише царським родинам. Насамперед, тут знайдено пектораль — царську нагрудну прикрасу. Окрім неї — золоті, срібні фалари (кінські прикраси), мечі, піхви, прикрашені золотими платівками, золоті або срібні чаші.

    — Чи були знайдені інші пекторалі у курганах?

    — Є лише чутки про те, що в приватній колекції може зберігатися ще одна пектораль, трохи менша за ту, яку мають повернути Україні. Насправді існують схожі, але менші пекторалі, які швидше наближаються до гривни — нашийної прикраси.

    — Чи відома загальна кількість скіфських курганів на території сьогоднішньої Україні?

    *В. Шатунов: — На жаль, ні. Більше того, близько 30% від загальної кількості ще не взяті на облік і, відповідно, під охорону. Однак можу сказати, що лише на Дніпропетровщині є приблизно від 30 до 40 тисяч курганів.

    *О. Старік: — У кожній області є дані щодо кількості виявлених курганів, але справа в тім, що вони не обов’язково скіфські. Треба проводити розкопки. У нас залишилося кілька нерозкопаних курганів, які, як вважається, можуть бути царськими. Зокрема, це Нечаєва могила в Нікопольському районі. Надію на це дає висота кургана.

    — Отже, золото можна знайти і зараз?

    *В. Шатунов: — Звичайно, щоправда все найцінніше вже вкрадено. Після того, як Україна отримала незалежність, пішла пошесть на пограбування скіфських курганів. Частина археологів на замовлення наших та закордонних (у тому числі російських) олігархів проводить незаконні розкопки. Це можна судити по свіжих слідах, у тому числі від ескаваторів. Однак влада закриває на це очі.

    Світлана ОЛІЙНИК



    • інші новини