У цьому списку ви знайдете найбільш лякаючі, химерні і небезпечні куточки нашої планети, які люди змогли підкорити: від гірської гватемальської стежки до ірландської велосипедної траси, де запросто можна зірватися з обриву. Отже, пропонуємо вам дев’ять найнебезпечніших місць для екстремального відпочинку.
1. Гора Хуашань, провінція Шеньсі, Китай
Схожа на старовинну китайську картину, намальовану чорнилом, гора Хуашань, в провінції Шеньсі височить на 2 км.
Стрімкі вапнякові схили, зарослі кедром, довгий час виключали будь-яку можливість підйому на Хуашань, поки на початку XIX-го століття не була побудована так звана «система стежок», ще відома як Смертельна стежка гори Хуашань. На фото видно, що вона собою представляє – наче сцена з кошмару, вузька (близько 60 см) хитка дерев’яна стежка опоясує всю гору, подекуди провисаючи вниз, і дозволяє подорожнім, відчайдушно чіпляючись за життя, триматися за закріплені болтами, прокладені вздовж помосту з склепаних дощок, ланцюга.
У деяких місцях мандрівники можуть «насолодиться» можливістю падіння з 915-ти метрів. Нещасні випадки на цій горі ніхто не рахував, але, мабуть, їх було достатньо, щоб дати їй прізвисько «Гора смерті».
2. «Провісник», Каліфорнія, США
Нещадна скеля «Провісник» («Пророк») знає ваше майбутнє на 100%, якщо ви прийдете сюди без спеціальних навичок і професійного спорядження.
Майже ідеально гладкий, цей уламок скелі складної форми на 550 м ближче до неба, ніж навколишні його каньйони. Твердість породи настільки велика, що звичайні альпіністські гаки її не беруть: сміливці деруться, вбиваючи у тріщини кріплення, підтягуються, стаючи на них ногами, вбиваючи ще, і так далі.
Найбільші відчайдухи скелелази, щохвилини ризикуючи зірватися вниз, примудряються піднятися на «Пророка» без страховки, основний же ризик при використанні страхувального троса – прослизання кріплень через їх неправильну установку.
3. Примарна Печера Пави, США
Хоча скелелазіння й загрожує неприємною перспективою падіння з величезної висоти, ще більші випробування очікують вас під поверхнею Землі. Ви можете відчути себе аквалангістом і спелеологом одночасно: досвідчені екстремали плавають в темних гротах і тунелях завдовжки в сотні метрів.
Крайня точка, куди дісталися аквалангісти – 400 м від початку, решта глибини поки залишається незвіданою. У тунелях є місця, де може знадобитися певна гнучкість, інакше є ризик застрягти, адже потрібно протиснутися через вузькі «пляшкові горлечка» (близько 60 см в поперечнику). Загалом, напади клаустрофобії і страху захлинутися, можна сказати, вам забезпечені!
4. Велосипедна траса на Скель Моер, Республіка Ірландія
Ірландія зазвичай асоціюється у всіх з низкою зелених пагорбів, прекрасним віскі і «щасливою» чотирилистою конюшиною. Але навряд чи навіть віскі зможе напоумити вас прокотитися по найнебезпечнішій в світі велосипедній доріжці, адже там вам обов’язково знадобиться та сама конюшина, щоб благополучно фінішувати.
Стрімчаки Моер – давнє утворення з того ж пісковика, з якого складається знаменита Дорога Гігантів. Вузький уступ нависає над прибережними скелями на висоті близько 180 м і в деяких місцях звужується до 10 см – треба бути безстрашним, навіть щоб пройти по ньому пішки, але це місце з деяких пір привертає велосипедистів, які шукають гострих відчуттів зі всього світу. Дійсно, коли твоє життя залежить від випадкового пориву вітру або неправильного повороту керма – це напевно незабутні відчуття.
5. Водоспади Пелоус у Вашингтоні, США
22-річний Тайлер Брадт зміг наблизити включення 60-метрової прірви Водоспадів Пелоус в окрузі Вашингтон у список маршрутів, придатних для сплаву на байдарці.
Обвішаний камерами, покликаними зафіксувати його боротьбу не на життя, а на смерть, він обережно підвів свій човен до краю, а потім кинувся у вир з головою, пролетівши всі 60 м і благополучно приземлившись у водяну воронку біля основи водоспаду.
Брадт вибрався на берег цілим і неушкодженим, таким чином довівши, що для досвідченого байдарочника подолання водоспаду навіть гігантських розмірів може бути лише однією з умов маршруту. Проте в таких екстремальних умовах ризик потонути або отримати важку травму все ж залишається.
6. Веслування біля великої білої акули, Каліфорнія, США
Веслування веслом стає все більш популярним видом спорту і відпочинку в усьому світі: його навряд чи можна назвати екстримом, і для заняття ним потрібен мінімальний досвід – на тихому мілководді веслярі управляються з 2,5-метровою посудиною, використовуючи ручні весла.
Але біолог-дослідник і екстремал Кріс Феллоус перетворив греблю в справжній виклик небезпеки: у спокійних глибоких водах близько Південно-Африканського мису він використовував весла, щоб підпливати на човні до великих білим акулам на відстань до 1,7 м, коли ці гіганти, які виростають до 8 м, показувалися на поверхні.
Також, Чак Паттерсон (Chuck Patterson) у 2010-му році в Каліфорнії, відправившись на весловому човні на відеозйомку двох великих акул, швидко з ними подружився – схоже, спостереження за акулами з гребного човна стає традицією.
7. Гора пірнальників, Аляска, США
Ми уявляємо собі гори як величезні, пологі, злегка загострені височини, що досягають вражаючої висоти, але деякі альпіністські маршрути проходять по вузьких прямовисних уламках скель, які іноді інакше як фантастичною вежею і не назвеш.
Однією з таких «веж» є скеля-пам’ятка Аляски, влучно прозвана «горою пірнальників» і нагадує «Космічну Голку». Для підйому на цей природний «шпиль» альпіністам спочатку потрібно перетнути льодовик до його основи, а потім їх чекає лише вертикаль з нахилом в 70-80 і протяжністю 300 м. Знаючі люди кажуть, що це схоже на досвід забирання на дерево, тільки «дерево» у цьому випадку величезної величини і без гілок.
8. Крижаний водоспад Скелястих гір, Британська Колумбія, Канада
Деякі види активного відпочинку з’явилися в результаті поєднання кількох звичайних видів спорту, найнебезпечніші з них – це справжня химерна гримуча суміш.
Деякі скелелази замість того, щоб дертися на звичайний льодовик, якому вже тисячі років, обвішаних страховкою і кріпленнями і полізли на нещодавно замерзлий водоспад в Скелястих горах Британської Колумбії, їх мета – 182-метровий водоспад з льоду, ніби підвішений на вертикальній скелі: вибір цього маршруту всипаний численними небезпеками, але подарує запаморочливі враження.
9. Вулкани Чилі і Гватемали
Ті, кому в екстремальному вулканічному альпінізмі набридло банальне поєднання двох стихій – повітря і вогню, відправляються на вулкан Пакайя в горах Гватемали висотою близько 2,4 км, вивергався 23 рази з часів іспанської колонізації. Незважаючи на заборону сходження, безстрашні альпіністи зі всього світла при неймовірній спеці підіймаються по конусах із застиглої лави, задихаючись у вулканічному смог і іноді перестрибуючи з ноги на ногу, щоб кросівки не розплавилися.
На деяких відрізках шляху лише вузька смужка оберігає сміливців від витікаючої з жерла лави, що пашить жаром. Коли в 2006-му році раптом утворилося кілька нових потоків, також виріс і потік туристів. Якщо після цього маршруту хочеться трохи «охолодитися», можна здійснити сходження на вулкан Вілларіка в Чилі: він повністю покритий снігом – крижаний покрив порушують лише потоки лави, які викидаються кратером.
