Науковці з Університету Астон та Університету Абертай з’ясували, що засліплювальне маскування, яке застосовувалося британськими кораблями під час Першої світової війни, виявилося не настільки ефективним, як очікувалося. Результати дослідження опубліковано в журналі Royal Society Open Science (RSOS).
Засліплювальне маскування було особливим розфарбовуванням кораблів із контрастними геометричними візерунками. Цей принт створили для того, щоб заплутати противників і ускладнити розрахунки швидкості та напрямку руху судна. Метод активно застосовувався британським флотом для захисту від атак німецьких підводних човнів.
Науковці створили комп’ютерну модель корабля RMS Mauretania, який використовувався як транспортне судно, і нанесли на неї різні камуфляжні візерунки. В експерименті взяли участь 16 осіб, які мали визначити напрямок руху пофарбованого корабля. Дослідження показало, що в деяких випадках камуфляж справді вводив в оману, створюючи оптичний зсув. Однак цей ефект частково нівелювався так званим “ефектом горизонту” — тенденцією сприймати напрямок руху паралельно горизонту.
Дослідники також виявили, що досвідченіші учасники експерименту менше піддавалися ефекту горизонту. “Якщо ви запитаєте мене, чи працювало засліплювальне маскування, я відповім — так. Але його ефективність сильно залежала від обставин”, — прокоментував професор Тім Міз, керівник проєкту.
Автори дослідження наголошують, що необхідно вивчити й інші аспекти засліплювального маскування, зокрема його вплив на оцінку відстані та швидкості цілі. Це може допомогти краще зрозуміти, як методи візуального маскування можуть бути використані в сучасних військових технологіях.
