«Проживати» почуття багато хто вважає слабкістю, хоча насправді це надзвичайно важка та серйозна робота. Саме тому ми часто робимо все можливе, щоб її уникнути. Наприклад, починаємо переїдати, зловживати алкоголем, поринати у світ азартних ігор чи витрачати весь час працювати. Проте вчитися відчувати, а не просто обмірковувати чи ховати свої почуття – неймовірно важливо для особистого розвитку та досягнення цілей.
Психологи вважають , що нам складно адекватно переживати почуття, тому що їхня головна функція з погляду еволюції — підштовхувати нас до швидких дій. У наших предків емоції мали викликати поведінкову реакцію, яка допомагала б адаптуватися до навколишнього середовища: «Я відчуваю загрозу — час тікати!» Вони не були створені для того, щоб ми могли зробити паузу і по-справжньому відчути їх.
При цьому будь-яке уникнення емоцій чи спроба їх контролювати залишають невирішеними проблеми, які лежать в основі наших переживань. Почуття сигналізують про те, що для нас важливе. Ми можемо сумувати через те, що нам бракує спілкування, або злитися через несправедливість. І тільки після того, як ми залишимося віч-на-віч із «незручними» емоціями, зможемо дізнатися щось нове про свої можливості, уникнути невірних реакцій і почати діяти відповідно до своїх цінностей.
Якщо ви хоч трохи займалися саморозвитком , то напевно чули про те, як важливо «проводити час» зі своїми почуттями. Але що саме це означає? Не лише відчути те, що відбувається у вас усередині, а й відпустити ці переживання допоможуть шість кроків. Повторюйте їх щоразу, поки вони не перетворяться на звичку.
1. Визначити почуття
Запитайте себе: “Яка емоція мене охоплює?” Наприклад, якщо ви проводите час із людиною, з якою тільки почали зустрічатися, і раптом відчуваєте тривогу, так і скажіть собі: «Я відчуваю страх і тривогу».
2. Не аналізувати почуття
Не потрібно підключати мозок, щоб досліджувати свої переживання та зрозуміти, чому вони вас охопили. Навпаки, потрібно чинити опір пориву все проаналізувати , інакше мозок придумає безліч невірних сценаріїв, пов’язаних з емоцією, що охопила вас, наприклад «Я не гідний цього кохання» або «Я, напевно, знову все зіпсую». Чим більше ви думаєте про свої почуття, тим сильнішими вони стають.
3. Знайти джерело почуття у тілі
Заплющте очі і зробіть глибокий вдих. “Проскануйте” своє тіло і знайдіть місце, де знаходиться емоція, яку ви відчуваєте: у грудній клітці, животі, горлі?
Пориньте в це почуття. Не треба нічого аналізувати. Якщо вашому мозку потрібне завдання, почніть описувати, як емоція проявляється у тілі. Наприклад: «Я відчуваю сором у грудях. Я відчуваю поколювання у пальцях ніг. Я повільно дихаю».
4. Прийняти почуття
Віддайте емоції свою енергію, яка може бути позитивною чи зцілюючою. Сфокусуйтесь на фізичних відчуттях. Наприклад, чергуйте глибокі вдихи та видихи і повторюйте: «Я приймаю цей страх» або «Я помічаю свою злість». Робіть все, що потрібно вашому тілу, навіть якщо для цього доведеться покричати чи побити подушку.
5. Дозволити почуттю рухатися тілом
Зосередьтеся на емоції та поспостерігайте, чи переміщається вона по тілу. Можливо, вона перейшла з грудної клітки у щелепу? При цьому почуття ослабло чи, навпаки, стало сильнішим?
Замість повертатися в режим вигадування сценаріїв, переключіть свою увагу на тіло. Слідкуйте за «подорожем» почуття, яке ви відчуваєте. Чим більше ви за ним спостерігатимете, чим сильніше відчуватимете, а не аналізуватимете, тим простіше йому буде поступово розчинитися.
6. Повірити, що почуття пройде, і повернутися до теперішнього часу
Якщо до кінця шляху ви все ще виконуєте дихальні вправи, продовжуйте дихати повільно та глибоко. Дозвольте емоції бути і повірте, що її існування не вічне. Як тільки ви відчуєте, що вона ослабла, поверніться зараз. Зосередьтеся на тому, що робили до того, як виникло це почуття, і зверніть увагу, що змогли його пережити.
