Станом на початок 2024 року в Австрії тимчасовий захист отримали 81 тисяча громадян України. Більшість із них — це жінки, яких налічується близько двох третин від загальної кількості. Проте тільки третина працездатних українців приєдналася до ринку праці, що викликає занепокоєння австрійської влади. Про це повідомляє KURIER.
За даними австрійської Служби зайнятості (AMS), до кінця липня 2024 року роботу знайшли лише 21 184 українці, тоді як на обліку як безробітні перебували ще 6 016 осіб. Генеральний директор AMS Йоганнес Копф відзначає, що попри те, що зайнятість біженців останнім часом зросла, лише 30% українців мають роботу, що він вважає недостатнім показником. Чиновники звертають увагу на те, що не всі українці активно шукають вакансії, попри вільний доступ до ринку праці в Австрії.
За регіонами показники значно відрізняються. Найменша кількість працевлаштованих українців — у Відні, де лише 21,9% знайшли роботу. Найвищий рівень зайнятості — у федеральній землі Форарльберг, де на роботу влаштувались майже 49% переселенців.
Найбільше українців працевлаштовані у галузях роздрібної торгівлі, громадського харчування та готельного бізнесу. Саме ці сфери пропонують найбільше вакансій, і, на думку експертів, є більш доступними для іноземців.
Інсбруцький університет провів дослідження серед 531 біженця та експертів, яке показало, що ¾ опитаних мають академічну кваліфікацію, і лише 32% — вищу освіту. Проте головною проблемою, що заважає інтеграції на ринку праці, назвали недостатнє знання німецької мови, невизнання професійної кваліфікації та проблеми з доглядом за дітьми.
Значна частина респондентів — близько 50% — розглядають можливість залишитися в Австрії назавжди. Ще 12% планують залишитися на кілька років, тоді як 25% не можуть дати чіткої відповіді. Що стосується доходу, то у двох третин сімей основну частину доходу становлять соціальні виплати, тоді як часткова зайнятість і некваліфікована праця дають менше фінансової підтримки.
На думку аналітиків, проблеми з працевлаштуванням пов’язані з такими факторами, як тимчасовий дозвіл на проживання, який обмежує мобільність, та відсутність необхідних умов для догляду за дітьми. Це особливо важливо для українських жінок, які становлять більшість біженців.