Ізраїльські археологи виявили папірус із докладним описом заробітної плати римського солдата, який служив у гарнізоні однієї з найнеприступніших фортець Іудеї часів Першої Іудейської війни.
У цьому документі вказано не тільки зарплату легіонера, але й прописано всі відрахування з неї.
Масада – давня фортеця, побудована царем Іродом Великим між 37 та 31 роками до нашої ери. Вона знаходиться на скелі з вертикальними схилами, що різко підвищує обороноздатність будь-якого зміцнення. Коли римляни встановили контроль над Юдеєю, у Масаді розмістили легіонерів.
Під час Першої Іудейської війни, в 66 році нашої ери, Масаду взяли зелоти, а пізніше вона перейшла під контроль сікарії — це найбільш радикальна група зелотів, яка віддавала перевагу масовому терору.
У 70 році перед римлянами впав Єрусалим, Масада залишилася останньою фортецею повсталих. У 72 році нашої ери X легіон (Legio X Fretensis), що охороняв протоку, яким командував Луцій Флавій Сільва, відправився на Масаду, щоб зламати опір сікарії. Легіон підтримували кілька допоміжних підрозділів та єврейські військовополонені. Йосип Флавій пише, що під стіни Масади прийшли 15 тисяч людей. Населення ж фортеці не перевищувало тисячу осіб, включаючи жінок та дітей.
Після кількох спроб прорвати оборону Масади римляни збудували гігантський облоговий вал, піднявши західний схил на висоту 61 метр. Облогова вежа і таран повільно піднімалися пандусом, і 16 квітня 73 року нашої ери стіни Масади були пробиті.
Після цього історики описують по-різному. Згідно з Йосипом Флавієм: «З волі Божої і за потребою [вони, сікарії] мали померти», тягли жереб і вбивали один одного по черзі, до останньої людини (оскільки юдаїзм забороняє самогубство). Деякі дослідники вважають, що населення Масади перебили римляни.
Археологи з Ізраїльського управління старожитностей під час розкопок у Масаді знайшли докладний військовий розрахунок (один із трьох легіонерських розрахунків, виявлених у всій Римській імперії), виданий римському солдату-легіонеру в 72 році нашої ери, тобто ще в період облоги фортеці римлянами.
Ця платіжна відомість містить докладну інформацію про зарплату римського солдата за два платіжні періоди (з трьох, які він отримував щорічно), включаючи різні відрахування. Збереження папірусу не вражає уяву, але все ж таки з тексту вдалося дізнатися багато нового.
Наприклад, стало ясно, що із зарплати легіонера вирахували вартість виданої йому туніки, чобіт і навіть ячменю для коня. В результаті з’ясувалась вражаюча річ: після всіх відрахувань на руки легіонер не отримував майже нічого і, припускають вчені, тішився тим, що не залишився боржником.
Дослідники наголошують: хоча цей документ дає уявлення про витрати одного солдата в конкретний рік, зрозуміло, що з огляду на характер і ризик роботи легіонери залишалися в армії не тільки і навіть не стільки заради зарплати.
Автори роботи припускають, що солдатам дозволялося грабувати під час воєнних кампаній. Щоправда, у даному разі не цілком зрозуміло, на що жити у мирні періоди, які іноді наступали навіть у Юдеї, а інших провінціях імперії зовсім були нормою. Інші припущення виникають щодо різних історичних текстів, що зберігаються в Лабораторії сувоїв Мертвого моря Ізраїльського управління старожитностей.
Наприклад, документ, виявлений у Печері листів у Нахаль-Хевер, часів повстання Бар-Кохби (132-135 роки нашої ери) проливає світло деякі побічні промисли римських солдатів. Це договір позики, підписаний між римським солдатом та єврейським жителем, причому перший стягував з другого відсотки, що перевищують законні. Наскільки часто легіонери займалися лихварством, зовсім неясно: у письмових джерелах такі випадки не згадуються.
Джерело: arkeonews.net
