Дослідники, які вивчають систему оборони Великої стіни, виявили сліди понад 130 секретних наскрізних проходів і вважають, що це лише початок.
Велика Китайська стіна — не лише один із найпривабливіших туристичних об’єктів Азії, а й, мабуть, найменш вивчений археологічний об’єкт із тих, що відомі протягом століть. Справа в тому, що сама думка про збереження цієї монументальної оборонної системи спала на думку тільки соратникам Ден Сяопіна в 1984 році — до того вона просто руйнувалася.
Зараз у КНР працює дослідницька група, яка вивчає Велику стіну: зокрема, вони порівнюють відомі за джерелами дані про те, що можна побачити на місці. Одним із найзагадковіших питань було існування таємних, добре замаскованих проходів крізь стіну.
Письмові джерела повідомляли, що ці таємні ходи служили для проходу розвідників, а деякі виступали каналами для зв’язку між внутрішніми та зовнішніми частинами Великої стіни або для торгівлі у давнину.
Китайські археологи тривалий час проводили зйомки поверхні стіни за допомогою апаратури з високою роздільною здатністю. В результаті вони знайшли кілька ділянок, які попередньо вважали місцями таких проходів.
Чжан Юкун, професор Тяньцзіньського університету та керівник дослідницької групи, зазначив, що, згідно з деякими офіційними документами часів династії Мін (1368-1644 роки), кочовим племенам дозволяли використовувати такі таємні ворота для випасу худоби між північно-західною китайською провінцією Цхай з багатими запасами води та трави в той час. Деякі ворота були досить великі, щоб пропускати одночасно двох коней на зустрічних напрямках.
За підсумками аналізу знімків археологи обрали місця для польових робіт. Деякі з них вже спочатку обстежили. Стало зрозуміло, як ці ворота та двері змогли зробити потайними: вони спроєктовані таким чином, що добре поєднуються з рельєфом місцевості.
Робота з пошуку таємних проходів ускладнюється тим, що дуже складно говорити про Велику стіну як єдину структуру. Це з історією її зведення. Перші ділянки оборонних споруд звели в III столітті до нашої ери, в період царств, що б’ються (475-221 роки до нашої ери). Причому ці стіни зводили навколо себе одразу чотири царства — Цінь, Вей, Янь та Чжао. Будували, скажімо прямо, з глини та палиць.
І лише за Цінь Шихуанді, першого імператора першої централізованої китайської держави і засновника династії Цінь, ці ділянки об’єднали в загальну захисну систему. Імперія Цінь потребувала захисту від набігів кочівників із півночі, тому стіну розширювали та зміцнювали. Під час будівництва вже використовували кам’яні плити.
Деякі історики вважають, що саме будівництво Великої стіни стало причиною падіння імперії Цінь: занадто багато сил було кинуто на цей проєкт, що затягнувся. Навіть якщо вони мають рацію, наступні правителі Китаю так не рахували і продовжували будувати, перебудовувати та зміцнювати стіну аж до династії Мін (XIV-XVII століття нашої ери).
В результаті вийшло щось дивне: на сьогодні Велика стіна є величезним комплексом оборонних споруд, але не єдиною лінією. У деяких місцях до цієї системи оборони відносять взагалі окремі башти. Найдовша безперервна ділянка захищає Пекін. Загальна довжина всіх відгалужень стіни — трохи більше ніж 21 тисяча кілометрів. Без відгалужень довжина її — 8850 кілометрів, але до цього числа включені рови і береги річок (як природні захисні лінії), так само як і повороти лінії.
Іншими словами, сама історія зведення Великої стіни готує дослідників до того, що і письмові джерела повідомлятимуть суперечливі відомості, і методи приховування потайних проходів у різні епохи сильно відрізнятимуться.
Крім таємних дверей, через які можна потрапити з іншого боку стіни, археологи виявили ще й, скажімо так, фальшиві стіни. У стіні зроблено прохід, відкритий з боку тих, хто оборонявся. А вихід на бік ворога замаскований цеглою. Нападникам практично неможливо визначити розташування виходу зовні, але коли вони атакують найближчий головний прохід, солдати, що обороняються, можуть зламати ворота зсередини, як яєчну шкаралупу, і провести раптову атаку.
Такі виходи згадуються у документах, які стосуються періодів правління династій Тан (618-907 роки), Сун (960-1279 роки), Мін (1368-1644 роки) та Цин (1644-1911 роки). Проте раніше дослідники не знаходили ніяких речових доказів існування подібних замаскованих воріт.
Джерело: english.news.cn
