Аналіз зразків астероїда Рюгу дозволив встановити його вік та приблизний регіон походження у космічному просторі. Дослідження показують, що хоча сьогодні він класифікується як навколоземний об’єкт, його подорож у внутрішню Сонячну систему почалася мільярди років тому і за багато мільйонів кілометрів від Землі.
Відомо, що подібні до Рюгу астероїди складаються з матеріалу, що залишився після формування Сонячної системи 4,5 млрд років тому. Це означає, що їхнє дослідження дозволяє оцінити хімічний склад ранньої Сонячної системи та зрозуміти, як формувалися її «задвірки». Рюгу в рамках місії «Хаябус-2» відвідав апарат Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA). У 2020 році він зібрав зразки, які сьогодні вивчаються командами вчених у всьому світі. Дослідження ведуться за допомогою різних методик та інструментів.
Команда Аргонського національної лабораторії Міністерства енергетики США використовувала рентгенівське обладнання, для застосування т.з. мессбауерівської спектроскопії, що допомагає знайти найменші відмінності щодо кожної частки. Дослідження показали, що Рюгу сформувався у зовнішній Сонячній системі — його частинки відрізняються від тих, що формуються у небесних тілах, що знаходяться поблизу Сонця. Крім того, фрагменти пористі, що говорить про те, що раніше вони містили замерзлу воду та лід. Вуглекислий газ і вода могли існувати в твердій формі на відстані в 3-4 рази далі від Сонця, ніж від нього Земля. Це свідчить про те, що тіло, від якого відколовся Рюгу, знаходилося як мінімум на цій відстані, можливо навіть за орбітою Юпітера.
На відміну від небесних тіл, природним шляхом падаючих Землю, що піддаються впливу багатої киснем атмосфери, частки Рюгу доставлялися на планету у вакуумних контейнерах, тому збереглися у незмінному вигляді і окислялися киснем.
Вивчення зразків показало, що хімічний склад ідентичний тому, який характерний для деяких метеоритів, що потрапили на Землю – кулистих CI-хондритів, на Землі в руках вчених є лише дев’ять подібних зразків. Використання спектроскопії дозволило встановити, що зразки також містять велику кількість пірротину – сульфіду заліза, який відсутній у дюжині інших зразків досліджених метеоритів.
Вважається, що Рюгу сформувався при зіткненні «батьківського» об’єкта з іншим небесним тілом, і, як і сліди льоду, пірротин дозволяє приблизно встановити, в якому регіоні приблизно був астероїд на момент зіткнення. Дослідження свідчать, що основне тіло сформувалося приблизно через 2 млн. років після формування Сонячної системи. Хоча «батьківське» тіло спочатку складалося з безлічі матеріалів, включаючи змерзлу воду і діоксид вуглецю, в наступні три мільйони років лід танув, після чого залишилася гідратована серцевина і порівняно суха поверхня.
Приблизно через мільярд років батьківське тіло зіштовхнулося з іншим, яке відокремило від нього фрагменти, які згодом об’єдналися в те, що тепер відомо, як астероїд Рюгу, який мігрував у внутрішню Сонячну систему.
Джерело: Space
