На східному узбережжі Шотландії, в двох милях від Стонхейвена, височить неприступний стрімчак, на вершині якого і стоїть замок Данноттар.
Унікальне місце розташування забезпечує фортеці природний захист. У замок можна потрапити тільки двома способами: через головний вхід, укритий серед скель, і по вузькій гірській стежці, що приводить до потаємних дверцят. Тому немає нічого дивного в тому, що круча привернула увагу людей ще багато століть тому.
Наприкінці V століття св. Нініан, який прибув проповідувати в цих землях християнство, побудував на скелі серед укріплень каплицю. Данноттар – похідне від піктського слова «dun» – форт, місто. Саме під такою назвою фортеця починає активно згадуватися в літописах, починаючи з XII століття. У 1276 році каплицю була перетворена в церкву, яку вже в 1297 році спалили разом з англійським гарнізоном, що сховався в її стінах. У 1336 році англійці знову захопили фортецю, проте в тому ж році Данноттар був повернутий Шотландії і став з тих пір резиденцією Кітів – граф-маршалів цієї країни. Саме Уїльям Кіт і спорудив той замок, залишки якого збереглися на кручі до наших днів.
До середини XVII століття замок являв собою багатий палац, в стінах якого зберігалися королівські регалії та особисті документи Карла II. Це, зокрема, стало причиною, що змусила Кромвеля вдатися до тривалої облоги Данноттара. У 1715 року десяти граф-маршал перейшов на бік якобитов і підняв повстання, яке незабаром було придушене. Через кілька років замок був викуплений Йоркській будівельною компанією – після неї від фортеці залишилися голі стіни, які придбала в 1925 році віконтеса Кодрі. Саме завдяки їй в Данноттарі почалися реставраційні роботи. До цих пір замком володіють нащадки цієї видатної жінки.
В наші дні замок являє собою історичний архітектурний пам’ятник, відкритий для відвідування всіма бажаючими. Їх увазі представлені залишки тринадцяти кам’яних будівель. Крім того, неподалік від замку можна оглянути білі кліффи (стрімчаки).