Заповідник «Кам’яні могили» – Місто мертвих серед безкраїх степів живої природи (фото)

0
6 161

«Кам’яні могили» – один із найзагадковіших туристичних об’єктів на території нашої країни. Великі скелі дивовижних форм досі приховують багато таємниць давніх історичних епох. Хтось шукає тут золото перших скіфських царів, хтось вірить у чудодійну силу каменів, а хтось бачить містику у виникненні цих гранітних плит, що ніби виринули з-під землі посеред рівнинного плато.

Країна каменю

«Кам`яні могили» можна порівняти із невеличкою країною, де є своя архітектура і свої визначні місця, місцеві жителі і свої закони. Сотні кам’яних скульптур утворюють мальовничі краєвиди із ярів, ущелин, гротів і долин.

«Кам’яні могили» – національний природній заповідник. Це потужні скельні виходи, які умовно можна розділити на західну та східну гряди. Східна – більша за розмірами, схили тут крутіші, із глибокими ущелинами. Висота каміння західної гряди, де обриси спокійніші, досягає 318 метрів – це і є найвища точка заповідника. Сьогодні за фізичною структурою і хімічним складом гряди «Кам`яних могил» є цілком унікальними. Саме каміння займає близько третини площі всього заповідника, решту застеляють степові простори.

На те, що у степах Приазов`я знаходиться справді унікальна ділянка землі, вчені звернули увагу давно. Ще у 1927 році тут організували заповідник місцевого значення. Та розкриття реальної цінності об’єкта ще попереду – дослідження тривають безперервно.

Вчені вважають, що цьому камінню більше 2 мільярдів років. Химерні скульптури витесав вітер із затверділої лави давнього вулкану, який був на цьому місці. В ті давні часи висота скель сягала кількох кілометрів.

Живе «місто мертвих»

Кажуть, найгарніше тут наприкінці весни. Коли починають квітнути степова слива і мигдаль малий, горицвіт, тюльпани гранітні. А ближче до літа – червоніють суниці, розпускаються дикі гладіолуси, шалфей та ще багато рослин, занесених до Червоної книги України. Величезні простори пахучих трав зеленіють протягом всього літа. Дивовижна краса краєвидів на світанку, коли розливаються пісні жайворонків, а лагідне сонце виблискує на ранковій росі. Тут б`ють джерела із прохолодною водою, а неподалік розлилось глибоке озеро (займає 20 гектарів).

Мабуть більше ніде не можна побачити такої кількості різноманітних лишайників і мохів, як на цих каменях. Десятки видів рослин тонкими сіро-зеленими килимками майже повністю вкривають тіла гранітів.

Здавна «Кам`яні могили» були культовим місцем. Тут скрізь розкидані стародавні поховання, через це заповідник називають «містом мертвих». Довкола скіфські кургани та жертовники, що можуть розповісти багато цікавого. У Запорізькому краєзнавчому музеї зберігаються матеріали поховань 5000-літньої давнини. Розповідають, що в одному з таких було знайдено скелет чоловіка зростом 2,2 метри. В іншому – тіла подружжя, захоронені разом, ймовірно, за давнім відомим звичаєм. Кургани «Кам’яних могил» утворюють два кола діаметром 9 і 18 кілометрів.

Кам’яні «баби», які можна побачити на території — скіфські, сарматські, половецькі статуї, звезені з поховань, що оточують заповідник.

Вівтар Ареса і скіфське золото

“Беш-таш” – давня тюркська назва місцевості, перекладається як «п’ять каменів». П`ять найбільших скелястих вершин названі кожна своїм іменем: Південна, Панорама, Гостра, Витязь і Жаба. Є також менші: Скорботна Вдова, Ворота сонця, Ведмедиця з Ведмежам, Динозавр.

Та найбільше уваги привертає камінь на вершині гори Гострої. Плита рожевого граніту прикрашена загадковими письменами. За найпоширенішою версією, вони позначають місце вівтаря скіфського бога Ареса – покровителя воєн. «328 рік нової ери, травень-місяць. Моління про захист. 66 кам`яних блоків-покриттів підземної гробниці висік Офс. Яре! Остуди (тобто зроби байдужими), заживи (отримані рани) і воскреси (полеглих воїнів)”. Вчені дають таке приблизне розшифрування написаного: скіфський жрець Офс, який стояв на сторожі царської усипальниці, висік із каменю 66 надгробків. Ними він закрив доступ до полеглих у бою воїнів-царів, які воювали проти острогів.

Надію на те, що саме тут може бути захована золота скарбниця скіфських царів, дає археологам Геродот. В одній із своїх історій він описує похід перського правителя Дарія І Гістаспа з метою завоювання скіфського багатства. Скіфи так відповіли персам: «Якщо ви бажаєте будь-що боротися з нами, то в нас є могили предків, розшукайте їх, спробуйте зруйнувати – тоді довідаєтесь, чи боротимемось ми з вами через ці могили, чи ні!»*

Каплиця преподобного Іллі Муромця та меморіальний хрест, які знаходяться на території заповідника, встановлені на честь трагічних подій глибокої давнини. Відома битва на річці Калка забрала життя сотень русичів, що полягли від натиском монголо-татарської орди. Історики дотримуються версії, що цей кровопролитний 10-денний бій 1223 року відбувся саме в районі «Кам`яних могил».

Уже більше десяти років сучасні українські козаки проводять на території заповідника “Кам`яні могили” урочисті посвяти. Це місце козаки вважають своєю святинею.

* Ольга Гук «100 великих таємниць і загадок України»

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
село Назарівка, Володарського району, Донецької області

GPS:
47.3059206° 37.0812607°

Контакти:
(06246) 9-36-88, директор Віктор Сіренко

Поради бувалого мандрівника:
Заповідник розташований на межі Донецької та Запорізької областей. Щоб потрапити туди, найпростіше виїжджати з Маріуполя у напрямку Розівки. Дорогою можна орієнтуватись за вказівниками, від коли побачите стеллу “Заповідник “Кам’яні могили”.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

фото: ua-travel.info
фото: ua-travel.info
фото: Дмитро Балховітін
фото: Дмитро Балховітін
фото: Дмитро Балховітін
фото: Дмитро Балховітін
фото: Олександр Бронсков
фото: Олександр Бронсков
фото: wikipedia.org
фото: wikipedia.org
фото: wikipedia.org
фото: wikipedia.org
фото: stonegraves.su
фото: stonegraves.su
Вулканічні граніти фото: zabytki.in.ua
Вулканічні граніти фото: zabytki.in.ua

0

фото: Slava Pogrebnyak
фото: Slava Pogrebnyak
фото: Slava Pogrebnyak
фото: Slava Pogrebnyak
Лишайники фото: Slava Pogrebnyak
Лишайники
фото: Slava Pogrebnyak
Місцеві жителі фото: Slava Pogrebnyak
Місцеві жителі
фото: Slava Pogrebnyak
фото: Slava Pogrebnyak
фото: Slava Pogrebnyak
Проростаючи крізь каміння фото: Slava Pogrebnyak
Проростаючи крізь каміння
фото: Slava Pogrebnyak

009

Поділись