10 стародавніх міст, які колись правили світом (фото)

1
1553

У давні часи людям було життєво важливо об’єднуватися у групи. Так їм було легше полювати, шукати нові місця й піклуватися про тих, хто не міг постояти за себе сам. Життя в групі робило процес виживання легшим. Після того, як ми відкрили для себе сільське господарство, поселення ставали все більшими. Достаток запасів їжі дозволяв сконцентрувати увагу на інших речах, крім полювання. Чим більше росли стада худоби, розширювалися поля і пасовища, тим більше розросталися міста, стаючи все більш самодостатніми. Так склалося, що завдяки своєму особливому місцю розташування і збігу обставин, багато з них стали справжніми центрами давньої торгівлі, влади і культури.

Венеція, Італія

Стародавня карта Венеції
Стародавня карта Венеції
Карта Пірі Рейса
Карта Пірі Рейса

Riva-degli-750

У четвертому столітті нашої ери, коли Західна Римська імперія занепала, Європу наздогнав хаос. Германські племена, гуни та інші варвари грабували і розоряли міста Північно-Східної Італії. Італійці були змушені шукати притулку біля узбережжя Адріатичного моря, серед маси болотистих острівців. Такі острови були ідеальним тимчасовим укриттям, але для постійного проживання були абсолютно непридатні, оскільки тут не було жодного джерела прісної води. Але місцеві жителі незабаром виявили, що її можна отримати, прокип’ятивши морську воду і отримавши при цьому ще й сіль. Її стали називати «їстівним золотом», і незабаром вона стала одним з ключових товарів, яким торгували місцеві купці.

Через деякий час місцеві жителі зрозуміли, що ці острови були куди більш безпечним і спокійним місцем для життя, особливо в порівнянні з материком, який страждав від постійних воєн. На жаль, грунт тут складався лише з бруду і піску, і не дозволяв спорудити міцних помешкань. Тоді венеціанці почали встановлювати масивні палі, які повинні були служити опорою для майбутніх будівель. Венеціанці звикли до життя на островах, і з часом стали чудовими моряками та кораблебудівниками. Завдяки торгівлі сіллю Венеція з часом стала торговою столицею всього Середземномор’я і найбагатшим містом в західній Європі (після занепаду Константинополя, звичайно ж).

Палембанг, Індонезія

Palembang

Palembang1

Як і Венеція, місто Палембанг, розташоване на острові Суматра, процвітало завдяки своєму зручному розташуванню на перетині торгових шляхів. Дорога, яка пролягала через Індійський океан і з’єднувала Африку з Китаєм через Близький Схід, Індію та Південно-Східну Азію, була значно масштабнішою за материковий Шовковий шлях.

На відміну від європейської торгівлі, тут ціни встановлювалися виключно самими торговцями. За винятком рідкісних випадків піратства, торгівля тут протікала досить мирно, без необхідності в збройних конвоях. Таким чином, імперія Шрівіджая розцвіла в 7 столітті і протрималася до 13 століття. Її вплив поширювався на острови Індонезії та Малайський півострів, крім того, імперія контролювала Малаккську протоку.

Палембанг, столиця Шрівіджая, знаходився біля самої протоки. З початку свого заснування місто перебувало під сильним впливом індійської культури і релігії. Ближче до кінця процвітання імперії індуїзм поступово був замінений ісламом через величезну кількість мусульманських торговців, які користувалися протокою. Після розпаду імперії Шрівіджая Палембанг потрапив під панування імперії Маджапахит і до влади прийшли китайські купці, їх панування тривало до 16 століття. На сьогоднішній день близько 62% всіх мусульман планети живуть у Південно-Східній Азії.

Еріду, Ірак

eridu

eridu3

Eridu-Ur-painting

Стародавні шумери вважали Еріду (у перекладі «Будинок Богів») першим містом, серед коли-небудь побудованих людьми. Дійсно, це місто дуже старе. Воно було засноване близько 5400 р. до н.е. біля берегів річки Євфрат у південно-східній частині Іраку. У давнину це місце було справжнім раєм, проте в наш час від нього залишилися лише порожні руїни, поховані під пісками. Цей «рай» згадувався в книзі «Походження Еріду», написаної приблизно в 2300 році до нашої ери. Великий зиккурат Амар-Сін, розташований в центрі міста, на думку багатьох учених, може бути справжньою Вавилонської вежею, згадуваною в Книзі Буття. Багато хто вважає, що описи Вавилона древнім істориком Беросом дуже нагадують Еріду. З невідомих нам причин Будинок Богів виявився покинутим вже до 600 року до нашої ери.

Фіви, Єгипет

carte-louxor-PETIT

drawing_and_reconstruction_of_temple_at_karnak

lost09

Стародавній Єгипет служить невичерпним джерелом натхнення для істориків і не тільки. Ця цивілізація дала нам безліч стародавніх артефактів, які на даний момент знаходяться в найбільших музеях світу. Жителі узбережжя річки Ніл на північному сході Африки досягли найвищого культурного та економічного розвитку ще в ті часи, коли по планеті бродили мамонти. І хоча правителі і релігія в Єгипті досить часто змінювалися, незалежно від цих змін, культурний центр Єгипту завжди залишався у Фівах. Це місто служило домом і живим і мертвим, а його чудові храми і пам’ятники й донині прикрашають вулиці. Найбільше тут шанували бога сонця Амона.

В даний час це місто відоме під назвою Луксор. Фіви ще з давніх часів були столицею Єгипетської імперії, і були розташовані безпосередньо біля Долини царів і Карнакського храму. І хоча багато хто не згоден з тим, що Фіви були найважливішим із усіх єгипетських міст, вони не заперечують його релігійної та культурної значимості для історії Єгипту.

Каракорум, Монголія

DHwZWFX3QZY

yushan_karakorum_city_scene

Монголи колись були могутнім кочовим племенем, яке заснувало могутню імперію в Східній Азії. Вони володіли величезними табунами коней, жили в юртах і перетнули практично весь континент, не покидаючи сідел. У віці трьох років вони вже починали навчати своїх дітей їзді на конях та стрільби з луків. Після того, як Чингісхан зумів об’єднати всі розділені монгольські племена і створити найбільшу імперію всіх часів, в 1220 році н. е. він почав будівництво Каракоруму.

Спочатку місто, відповідно до кочового способу життя монголів, було повністю забудоване дерев’яними будинками і юртами. Розташований неподалік від річки Орхон, в 360 кілометрах на захід від Улан-Батора (столиці Монголії), Каракорум мав бути перевалочним пунктом, розташованим на Шовковому шляху. Крім того, це було безпечне і священне місце для місцевих жителів. Коли в 1230 році до влади прийшов син Чингісхана, він почав розвивати місто, замінивши юрти на більш міцні споруди, побудувавши навколо міста стіну і спорудивши палац, прикрашений 64 колонами. Через 150 років Каракорум втратив свій вплив у регіоні і був зруйнований китайцями в 1338 році.

Велике Зімбабве, Зімбабве

4-great-zimbabwe-view

4c5daa8a7e7df04f38f0ead53e8d55e3

africa2Незважаючи на те, що Африка офіційно вважалася батьківщиною людей, ми напрочуд мало знаємо про її історію. Тим не менш, вона є домівкою для більш ніж мільярда людей і володіє справжнім джерелом різноманітних культур, звичаїв і традицій. Під час розкопок на цьому континенті археологи виявили величезний кам’яний комплекс, розташований в 550 кілометрах від узбережжя Східної Африки, в самому серці сучасного Зімбабве. Вони припустили (помилково), що споруди ймовірно належали мусульманам, персам, індійцям або китайцям, але ніяк не самим африканцям. Проте, останні дослідження довели, що насправді конструкції були справою рук місцевого народу Шона, який побудував Велике Зімбабве приблизно в 1100 році нашої ери. Це поселення 400 років служило столицею країни. Навіть саме слово «Зімбабве» в перекладі з місцевого діалекту означає «кам’яні будинки», ніби натякаючи, що і сама держава почалася саме з цього поселення, і ніяк інакше.

Знайдена при розкопках мусульманська монета довела, що місцевим жителям була відома торгівля на Індійському океані. Навіть незважаючи на ті мізерні відомості, що вченим вдалося добути, можна припустити, що на момент свого розквіту Велике Зімбабве було досить процвітаючим містом, багатим на сировину і такі товарами як дерево, слонова кістка, золото. По річці Лімпопо місцеві торговці добиралися до узбережжя, звідки переправляли свої вантажі в Аравію, а також Індію і Китай. На жаль, причини загибелі цього міста досі не ясні. Хтось винить голод, хтось – політичні заворушення, а хтось вважає, що винні висохлі золоті жили.

Хаттуса, Туреччина

hattusha-capital-of-the-hittite-empire-1300-bc

Temple-of-the-Storm-God

Picture of The Lion Gate - Hittite Capital Hattusa 6

Під час подій, які розвивалися в Іліаді і Одіссеї Гомера, імперія хеттів знаходилася на піку своєї могутності. Коли греки Агамемнона дістались Трої, Хаттуса – столиця імперії хеттів, була справжнім мегаполісом, що вабив торговців і мандрівників з усіх кінців світу. Хаттуса була заснована близько 2400 року до нашої ери народом хатті. Після того, як хатті були розбиті хетами, місто було перебудоване і до 1700 року до нашої ери вже стало столицею їхньої держави. Лише наприкінці 12 століття до нашої ери місто піддалося нападу фригійців і було спалене дотла. Його відновили десь між 7 і 9 століттями нашої ери.

Чан-Чан, Перу

chanchan_48

-0331329505578718

chanchan_ng4

chan-chan_2

chanchan2

Чан-чан було столицею королівства Чиму, яке розташовувалося на території сучасного північного Перу. Це було найбільший місто в доколумбовій Америці, майже цілком побудоване з сирцевої цегли. Історія міста простежується з 850 року до нашої ери аж до 1470 року нашої ери, коли воно було завойований інками. Місцевість, де розташовувався Чан-Чан – одна з найбільш негостинних пустель планети. До того моменту, як іспанці прибули в Перу, місто було вже повністю покинуте. В даний час місто знаходиться під загрозою повного зникнення.

Сіань, Китай

Chang_Le_Gong_and_Wei_Yang_Gong_by_Bi_Yuan

xian

928a0cae5a8648158e3b4ef4_cut_688x400

Будучи однією з шести столиць Стародавнього Китаю, Сіань залишалось одним з найвідоміших міст, оскільки саме воно служило домом більшості правлячих династій, серед яких були навіть Хань і Цін. Сам же Стародавній Китай був закритим суспільством, що спочатку допомагало розвитку країни, але в кінці послужило однією з причин загибелі цього суспільства. У той час, коли весь світ перебуває в стані бідності, невігластва і варварства, Китай насолоджувався такими речами, як філософія, наука і техніка. Вони першими винайшли папір, порох, гроші і безліч інших речей, які на сьогоднішній день стали для нас цілком буденними. Великий шовковий шлях був так само названий на честь ще одного винаходу Китаю: шовку. Цей шлях об’єднав Схід із Заходом.

Паталіпутра, Індія

map1885

800px-City_of_Patna,_on_the_River_Ganges,_19th_century

019WDZ000004404U00002000[SVC2]

burke1878c

Коли Олександр Великий пронісся смерчем завоювань по країнах Азії, він, сам того не підозрюючи, надихнув місцевого індійського принца на ім’я Чандрагупта на створення власної імперії. Через деякий час його імперія займала майже всю територію сучасної Індії, Пакистану і східну частину Афганістану. Чандрагупта прогнав всіх греків зі своїх земель і заснував імперію Маур’їв у 326 році до нашої ери. Столицею цієї імперії було місто Паталіпутра.

Мандрівники і посли з Греції та Китаю, які бачили столицю, відгукувалися про неї, як про розкішне і вільне від злочинності місто. Індуїсти і буддисти жили тут душа в душу, а медична допомога надавалася тут абсолютно безкоштовно всім, хто її потребував. Свого часу Паталіпутра було справжнім сомволом індійської культури і його можна було б легко порівняти з Римом.

1 коментар

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ