Виконуючи щоденні виснажливі обов’язки на полонинах, веселі, замурзані та безтурботні дітлахи переймають цінний досвід батьків та вже в юні роки стають по-дорослому відповідальними.
Перед вами фотопідбірка маленьких ґазд, котрі разом з батьками живуть на віддалених та важкодоступних просторах Карпат.
Не кожен турист, зустрічаючи на полонинах гуцулів, може зрозуміти їхню говірку, а тим паче в дитячій інтерпретації.
4 годіув
“- як тебе звати? – Вітя… – а скільки тобі років? – 4 годіув… – 4 рочки? -…4 годіув!!!”
Також тримайте на замітку:
ґазда – господар; голова сім’ї
вуйко – старший за віком чоловік
гезде – ось тут
гет – повністю
квапитиси – поспішати
мешти – туфлі
слоїк – скляна банка
трафунок – випадок, пригода
файка – люлька
Віталік з Рахова
Віталік, 9 років, живе у Рахові. На літніх канікулах допомагає випасати на чорногірських схилах отари овець. Страшенно любить гратись із вівчарськими собаками та з сумом чекає осені, бо пора йти до школи. Мріє стати шофером.
Дівчинка Олеся
Олеся 120 днів проводить на полонині з батьками, висота полонини не менше 1100, 4 місяці на такій висоті.
Дмитро з Чорної Тиси
Дмитро, пастух з села Чорна Тиса, що літує на полонині Плоска з своїми малими сестрами . Допомагає батькам поратись з понад восьмома десятками корів та десятком коней. Мріє про планшет та зовсім не боїться ведмедя. Не любить осінь, бо пора до школи.
Звичайні діти з незвичайними вміннями — вони можуть грати на дримбі чи сопілці, випасати худобу, збирати гриби, а також мають неабияку фізичну витривалість. Та все ж їм притаманні пустощі та мрії — про подорожі до великих міст, купівлю безглуздих дрібничок нестримно яскравих кольорів та про круті ґаджети, які вони часом помічають у туристів. :)
автор: Микола Семеген blog.karpaty.ua
