Другий Святий вечір – це надвечір’я перед завершальним святом різдвяно-новорічного циклу — Водохрещем. Християни щорічно його відзначають ввечері 18 січня, щоб вшанувати Богоявлення та Хрещення Господнє. Цей Святвечір в народі також має назву “Голодна кутя”, адже протягом усього дня не можна вживати їжу аж поки не освятиться вода у храмі.
Сьогодні ми вам розповімо, звідки до нас прийшло це свято, що заборонено робити та яких звичаїв дотримуються у різних регіонах України під час Другого Святого вечора.
Історія свята
Як і більшість українських свят, Голодна кутя бере свій початок ще з дохристиянських часів. З того часу залишилось чимало ритуалів, які не пов’язані з Хрещенням Ісуса, а спрямовані на подолання злих духів зими. Наприклад, спалення “теплого” дідуха або розбивання глечиків з кутею та узваром (“Кутя, геть з покуття, узвар, геть на базар”). Згадка про вигнання куті сягає ще козацьких часів. Коли козаки повертались з війни на Голодну кутю, то з рушницями гасали й виганяли кутю разом зі злими духами.
Однак зараз Другий Святвечір пов’язаний з Хрещенням Христа у ріці Йордан та появою Святого Духа, що зійшов на Ісуса у вигляді голуба. Голодна кутя знаменує собою одноденний піст перед прийняттям Святого Духа у наші серця. Найважливішим обрядом свята стало освячення води у храмі та Свята вечеря, на яку готують виключно пісні страви.
Заборони Другого Святвечора
На Другий Святвечір християнам заборонено вживати їжу протягом усього дня. Однак, крім цього, є ще ряд речей, які заборонено робити на Голодну кутю:
- У цей день заборонено прати будь-які речі. Це пов’язано з тим, що раніше господині полоскали білизну у ріці. Саме на Голодну Кутю вода у річці ставала свяченою, як і будь-яка вода у домі чи надворі.
- Не можна лаятися з родиною та близькими людьми. Якщо в домі на Святий вечір будуть пролиті сльози, то варто чекати нещастя на весь рік.
- На Другий Святий вечір заборонено запрошувати померлих до столу. На перший Святвечір на стіл кладуть додаткове столове приладдя для тих, хто вже помер, а також дмухають своє місце, щоб не сісти на гостя з потойбіччя. На Голодну кутю цього робити не можна, щоб померлі не залишались на весь рік і не шкодили живим.
- Також не можна класти ложку на стіл, не закінчивши вечері, і вставати з-за столу раніше за інших членів родини. Якщо порушити заборону, то весь рік проведете далеко від дому і ніяк не знайдете собі місця в цьому світі.
Особливості святкування у різних регіонах
На Поділлі перед Святим вечором батько бере освячену воду і кропить нею всю рідню, оселю і навіть худобу. Вода, освячена під час вечірньої служби, за повір’ям, має навіть більшу силу, ніж Йорданська. З цієї води перед Святою вечерею жінки замішують тісто на вареники.
На Наддніпрянщині батько також освячує оселю, але не звичайним кропилом з соломи, а особливим – з васильків. Протягом кроплення діти ходять за батьком, а старший син малює на дверях і вікнах хрест крейдою, щоб захиститись від нечистої сили.
На Галичині яскравим звичаєм є щедрування. Поки по всій Україні щедрують під час Щедрого вечора, на Галичині – під час Голодної куті. Також традиційно перед вечерею уся родина молиться перед образом і лише після цього сідає за стіл.
На Київщині цікавою традицією є “розмова” з худобою. Вважається, що тварини на Святвечір можуть говорити, однак слухати їх не можна – лише розмовляти під час годівлі й дякувати за добру роботу в цьому році.
Другий Святвечір увібрав у себе багатовікові звичаї й традиції українського народу та став одним з найочікуваніших свят різдвяного циклу. Голодна Кутя та Водохреща завершують святковий період, в ці дні востаннє звучать щедрівки та колядки, а люди потроху повертаються до звичайних домашніх справ.
А як у вашій родині святкують Другий Святвечір? Поділіться в коментарях особливостями святкування Голодної Куті у своєму регіоні.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
